Ялівець
| Ялівець | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Juniperus osteosperma
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Ялівець, Яловець (Juniperus) — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових.
Латинську назву juniperus вперше згадував давньогрецький поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду. Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — колючий[1].
Близько 70 видів; в Україні — 9. Найпоширеніший з них Ялівець звичайний (J. communis), кущ або деревце (до 6 м заввишки), що росте в лісах у Карпатах, на Поліссі і в північній смузі Лісостепу, та Ялівець сибірський (J. communis subsp. alpina), кущ (30 — 90 см заввишки), що росте в Карпатах вище гірської границі лісів разом з криволіссям. Як декоративні рослини в Україні вирощують Ялівець віргінський та ін.
Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів тощо; деревину ялівця використовують для виготовлення меблів, олівців тощо.
Види [ред.]
- Ялівець звичайний (Juniperus communis L.)
- Ялівець віргінський (Juniperus virginiana L.)
- Ялівець козачий (Juniperus sabina L.)
- Ялівець високий (Juniperus excelsa)
Примітки [ред.]
- ↑ Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Крапат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів: БаК, 2003. — С. 76. — ISBN 996-7065-25-1
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
