Високий Атлас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Високий Атлас
(араб. الاطلس الكبير
фр.
Haut Atlas  )
Джебель-Тубкаль в національному парку Тубкаль
Країна Марокко Марокко
Довжина 1500 км
Найвища точка Джебель-Тубкаль
 - висота 4165 м м
мапа Атлаських гір

Високий Атлас (араб. الاطلس الكبير‎, фр. Haut Atlas) — гірський хребет у складі Атлаських гір, розташований на заході Північної Африки, на території Марокко. Хребет тягнеться від узбережжя Атлантичного океану (мис Гір) до кордону з Алжиром на сході. Довжина хребта становить близько 700 км.

Хребет є місцем відомих палеонтологічних розкопок, в результаті яких були знайдені кістки невідомого раніше предка динозаврів, атлазавра, який жив на території Марокко 180 млн років тому.

Високий Атлас формує басейн безлічі річкових систем. Більшість річок, що не пересихає влітку, течуть у північному напрямку, даючи можливість людям селитися уздовж них. Кілька ваді і сезонних річок закінчуються в пустельних районах на південь і схід від хребта. Річка Дадес, притока Драа, і Тодра прорізають у хребті найкрасивіші ущелини — ущелини Дадес і Тодра

Опис хребта[ред.ред. код]

Західна частина[ред.ред. код]

На заході хребет складається переважно з вапнякових плато, які оточують центральний гранітний масив, в який входить найвища вершина хребта і всього Атласу — гора Тубкаль (4165 м). У південному напрямку і до Атлантичного океану хребет різко обривається, переходячи в узбережжя і хребет Антиатлас. На північ, у напрямку до Марракешу, схили хребта пологіші. Ця частина хребта найдавніша, була утворена в юрський і крейдяний періоди . Масиви розділені глибокими ерозійними долинами.

У районі гори Джебель-Тубкаль організований національний парк Тубкаль , створений в 1942 році.

Центральна частина[ред.ред. код]

Схожий на колорадські плато і каньйони ландшафт простягається від Азілала до Варзазату. Гірські рівнини розташовуються на висотах 2500 м, а кілька піків перевищують 4000 м. Найвища гора цього району — Джебель-Мгуні (4068 м)

Східна частина[ред.ред. код]

Східна частина хребта по висоті набагато нижче (до 1500 м) і складається з коротких мергелисто-вапнякових гірських пасм, розділених між собою депресіями. З плато цієї частині хребта бере початок річка Мулуя. Найвища точка — гора Джебель-Аячі (3747 м). Висота хребта на схід спадає, і ландшафт набуває пустельний характер.

Клімат і флора[ред.ред. код]

Хребет є кордоном кліматичних регіонів, відгороджуючи узбережжя з його середземноморським кліматом від температурних впливів Сахари, які особливо інтенсивні в літній період. Це обумовлює сильний перепад температур уздовж хребта. Верхня частина гір взимку покрита сніжним покривом, завдяки чому можливі заняття зимовими видами спорту. Сніг не тане до кінця весни, особливо з північного боку хребта.

Високий Атлас формує дощовий сутінок, тому північно-західні навітряні схили гір, звернені до океану мають набагато більше опадів, ніж південно-східні. На цих вологих схилах до висоти 1500 м ростуть ліси з вічнозелених твердолистих оливкових і ріжкових дерев, олеандру з домішкою сандараку, до 1800 м — з кам'яного дуба, а до 3000 м — чагарники ялівцю, вище — остепнені луки. Сухіші південні і східні схили вкриті заростями берберської «туї» (сандараку) і ялівцю.

Література[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]