Секвоядендрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Секвоядендрон
Дерево «Велетень грізлі» в гаю Маріпоса, Національний парк Йосеміті
Дерево «Велетень грізлі» в гаю Маріпоса, Національний парк Йосеміті
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Секвоядендрон (Sequoiadendron)
Вид: Секвоядендрон
Біноміальна назва
Sequoiadendron giganteum
(Lindl.) J.Buchh., 1939
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sequoiadendron giganteum

Секвоядендрон (Sequoiadendron giganteum) — єдиний сущий вид роду Секвоядендрон (Sequoiadendron), також відомий як «гігантська секвойя», «велінгтонія» та «мамонтове дерево». Є одним із найдовговічніших і найбільших дерев на Землі. Це однодомна вічнозелена рослина. Дорослі дерева досягають висоти до 100 метрів при діаметрі стовбура 10-12 м. Найстаріша, в цей час, Гігантська секвойя має вік 3200 років, встановлений за річними кільцями.

Опис[ред.ред. код]

Кора червоно-бурого забарвлення, з глибокими тріщинами, дуже товста — 60-70 см. Кора дерева дуже погано загоряється, що захищає рослину під час пожеж. Обвуглюючись, кора запобігає пошкодженню деревини. Крона правильна, пірамідальної форми. Хвоя дрібна. Має дуже багато декоративних форм: плакучу, карликову, блакитну, золотисту. Завдяки цьому широко використовується для монументальних контрастних композицій у лісопарковому будівництві. Крім того, має дуже цінну деревину. Вона легка і міцна, не гниє, добре піддається обробці[1][2].

Популяції рослин були широко розповсюджена в Північній Америці. Сьогодні вона вважається реліктовим видом і потребує охорони. Спосіб мікроклонального розмноження рослини[3][4][5] є досить дорогий і наукомісткий. Рослину дуже важко розмножити насіннєвим або вегетативним способами. Для насіннєвого розмноження необхідні специфічні умови[6]], а живці важко вкорінюються.

Назву вид отримав через велетенські розміри і зовнішню схожість своїх величезних звисаючих гілок з бивнями мамонта. Цей вид був широко поширений в північній півкулі наприкінці крейдового періоду і в третинному періоді, зараз збереглося лише близько 30 гаїв, що знаходяться на західному схилі Сьерра-невади в Каліфорнії на висоті 1500–2000 м над рівнем моря.

Листя Секвоядендрону велетенського

Назва секвойядендрону велетенського, описаного в 1853 році, змінювалося кілька разів унаслідок бажання привласнити дереву ім'я одного з великих людей того часу. Найкрупніші секвойядендрони носять власні імена: «Батько лісів», «Генерал Шерман», «Генерал Грант» та інші. Сучасну назву дерево отримало на честь винахідника алфавіту Черокі — індіанця на ім'я Секвойя.

Секвойядендрон як декоративна рослина розводиться в багатьох країнах світу: південно-західній частині Європи, куди був завезений ще в середині XIX століття, а також в Південному Криму, Середній Азії, на Чорноморському побережжі Кавказу, в Закарпатті.

Секвойядендрон відображений на монеті номіналом 25 центів Каліфорнії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Калініченко О. А. Декоративна дендрологія. К.: Вища шк., 2003. 199 с
  2. Колесников А. И. Декоративная дендрология. Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Лесная пром-сть, 1974. 704 с
  3. Huang L., Lius S., Huang B. et al. Rejuvenation of sequoia sempervirens by repeated grafting of shoot tips onto juvenile rootstocks in vitro // Plant Physiol. 1992. Vol. 98. N 1. P. 166–173.
  4. Monteuuis O. In vitro meristem culture of juvenile and mature Sequoiadendron giganteum // Tree Physiol. 1987. Vol. 3. N 3. Р. 265–272.
  5. Monteuuis O., Gendraud M. Nucleotide and nucleic acid status in shoot tips from juvenile and mature clones of Sequoiadendron giganteum during rest and growth phases // Tree Physiol. 1987. Sep. Vol. 3. N. 3. P. 257–263.
  6. Fenn M. E, Dunn P. H, Durall D. M. Effects of ozone and sulfur dioxide on phyllosphere fungi from three tree species // Appl. Environ. Microbiol. 1989. Vol. 55. N 2. Р. 412–418

Посилання[ред.ред. код]

Сосна звичайна Це незавершена стаття про Хвойні.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.