Вільям Шерман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Шерман
William Tecumseh Sherman
William Tecumseh Sherman.jpg
Народився 8 лютого 1820(1820-02-08)
Ланкастер, Огайо
Помер 14 лютого 1891(1891-02-14) (71 рік)
Нью-Йорк
Країна США США
Рід військ Піхота
Роки служби 1840-1853; 1861-1884
Звання Генерал-майор (Громадянська війна в США),
Генерал армії Генерал армії

Вільям Текумсе Шерман (англ. William Tecumseh Sherman; *8 лютого 1820, Ланкастер, Огайо — †14 лютого 1891, Нью-Йорк) — американський генерал, вихованець Вест-Пойнтської військової школи, який у роках 1840-41 брав участь у війні проти семінолів у Флориді. Служив у Війні 1847 року в Каліфорнії. У 1853 залишив військову службу і відкрив банк в Сан-Франциско; в 1860 зайняв місце директора військової школи в Луїзіані.

З початком Громадянської війни (1861–1865) вступив до армії північних штатів, командуючи послідовно полком, бригадою і дивізією. Відзначився в битві (6 і 7 квітня 1862) під Шайло (Shiloh), брав участь в облозі Віксбурга, після взяття якого (4 липня 1863) переслідував генерала конфедератів Джонстона до Джексона, зруйнувавши це місто, і тим забезпечив союзній армії господарювання в західній частині штату Міссісіпі.

Коли Шерманові довірено командування західною армією після призначення Гранта головнокомандувачем союзної армії, він рушив до міцноукріпленої фортеці в Атланті (штат Джорджія), відтіснив генерала Джонстона, розбив Гуда і взяв Атланту (1 вересня 1864). 16 листопада зробив знаменитий похід до Атлантичного океану, для з'єднання сухопутної армії зі союзним флотом. 10 грудня рушив у напрямі океану, завоював Саванною (19 грудня), зруйнував форт Мак-Алістер (21 грудня), пройшов Південну і Північну Кароліну, взяв Колумбію (17 лютого 1865 р.) і Чарльстон (21 лютого); опісля рушив до Пітсбургу для з'єднання з Грантом, воював у битвах при Пітсбурзі й Річмонді — і 27 квітня 1865 змусив Джонстона здатися з усією його армією.

У 1867 вів війну на заході з індіанськими племенами; наступного року його призначено головнокомандувачем союзної армії на місце Гранта — і займав цей пост до 1883. Написав мемуари, які вийшли в 1875 в Нью-Йорку.

Посилання[ред.ред. код]