Середа Борис Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середа Борис Миколайович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 23 жовтня 1972(1972-10-23)
Кривовілька, Хмельницька область
Смерть 30 квітня 2014(2014-04-30) (41 рік)
Піски, Сумська область
(ДТП)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Командування
Начальник артилерії
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бори́с Микола́йович Середа́ (нар. 23 жовтня 1972, Кривовілька, Теофіпольський район, Хмельницька область — пом. 30 квітня 2014, Піски, Буринський район, Сумська область) — український військовослужбовець, підполковник Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1972 року в селі Криворілька. Мешкав у селі Тросник на Виноградівщині. У 2010—2012 роках був заступником командира військової частини А0332 (17-та окрема бригадна артилерійська група) у Виноградові. Після розформування частини скерований на службу в Мукачево. Начальник артилерії 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

З початком російської збройної агресії проти України підполковник Середа виконував завдання з охорони ділянки державного кордону в Сумській області разом із прикордонниками.

Загинув 30 квітня 2014 року під час виконання військових обов'язків поблизу села Піски Буринського району Сумської області. Близько 11:30 на автодорозі «Глухів — Путивль — Суми» поблизу с. Піски службовий прикордонний автомобіль «Land Rover», в якому їхав підполковник Середа з трьома прикордонниками, потрапив у ДТП. На одному з поворотів машина виїхала на узбіччя, з'їхала у кювет і перекинулась. В результаті ДТП військовослужбовець ЗСУ загинув на місці події, а троє прикордонників з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості були доправлені до лікарні.

Похований на Виноградівщині. У Троснику залишилися дружина та 19-річний син — першокурсник Львівської військової академії.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (20.06.2014, посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]