Синдром Такаясу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хвороба Такаясу
Takayasu Arteritis.jpg
МКХ-10 M31.4
МКХ-9 446.7
OMIM 207600
DiseasesDB 12879
MedlinePlus 001250
eMedicine med/2232 ped/1956

neuro/361 radio/51

MeSH D013625

Синдро́м Такая́су[1], неспецифічний аортоартеріїт, хвороба Такаясу, синдром дуги аорти — запальне захворювання невідомого походження, що уражає аорту та її відгалуження. Випадки захворювання фіксуються повсюдно, але більше поширені у молодих азіатських жінок. Співвідношення хворих чоловіків та жінок становить 1:8, а проявляється захворювання між 15-ю та 30-ю роками життя. Хвороба Такаясу також називається хворобою відсутності пульсу і синдромом дуги аорти.

Історія[ред.ред. код]

Вперше випадок синдрому Такаясу описав у 1908 році Мікіто Такаясу на Дванадцятому Щорічному Зборі Японської Спілки Офтальмологів[2][3]. Доктор Такаясу описав специфічні кільцеподібні прояви кровоносних судин на сітківці ока. Двоє його колег (доктор Онісі і доктор Кагосіма) на тому ж Зборі повідомили про подібні прояви на сітківці очей у пацієнтів, що страждають на відсутність пульсу на зап'ястках. Тепер відомо, що ці прояви є ангіогенезною реакцією на звуження артерій шиї, що також пояснює зникнення пульсу в кровоносних судинах рук у деяких пацієнтів.

Симптоматика[ред.ред. код]

Це захворювання відноситься до системних васкулітів. Приблизно у половини пацієнтів проявляються первинні соматичні симптоми: стомлюваність, лихоманка, розлад сну, втрата ваги, біль у суглобах. Доволі часто супроводжується анемією, лейкоцитозом, підвищення СРБ та збільшенням швидкості осідання еритроцитів. Пізніше гострофазові реакції згасають, але зберігається підвищенний рівень імуноглобулінів, показники бластної трансформації лімфоцитів. Ця стадія поступово завершується і переходить у хронічну стадію, що характеризується запаленням аорти та її відгалужень. У інших хворих на синдром Такаясу з'являються лише пізні зміни кровоносної системи без попередніх соматичних симптомів. На пізніх стадіях слабкість стінок артерій може привести до виникнення локалізованих аневризм. Також цей синдром може викликати феномен Рейно.

Лікування[ред.ред. код]

Пацієнтам з Такаясу призначають [[преднізолон] (ГКС(глюкокортикостероїдні гормони))]. Щоденна стартова доза становить 1 мг на кілограм маси. Через значні побічні ефекти від тривалого приймання препарату стартова доза поступово зменшується на протязі кількох тижнів, поки лікар не вирішить, що хворий переносить лікування. Ефективність лікування кортикостероїдами тим вище, чим виражене запалення, тому його краще призначати при загостренні захворювання. У деяких хворих ефективні імунодепресанти. Летальність аортоартериїта досить низька: 10% хворих помирають внаслідок цереброваскулярних ускладнень.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Також називають хворобою Такаясу, артеріїтом Такаясу, неспецифічним аортоартеріїтом
  2. http://www.whonamedit.com/synd.cfm/2722.html
  3. M. Takayasu. A case with peculiar changes of the central retinal vessels. Acta Societatis ophthalmologicae Japonicae, Tokyo 1908, 12: 554

Посилання[ред.ред. код]

  1. Аортоартериїт (хвороба Такаясу). Олена Кондратенко, - стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 11.12.2013.