Синиця довгохвоста
| Синиця довгохвоста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Сини́ця довгохвоста (Aegithalos caudatus) - осілий, кочовий птах менший за горобця, з довшим за тіло хвостом.
Морфологічні ознаки[ред.]
Спина чорна, боки й надхвістя рожевувато-білі. Низ білий, з рожевим відтінком. Голова біла. Крила темно-бурі, з білою смугою. Хвіст чорний, з боків облямований білим.
Поширення та місця існування[ред.]
Поширена по всій Україні, але в степовій зоні зустрічається тільки під час осінньо-зимових мандрівок. Мешкає в чагарниках, мішаних та листяних лісах, іноді - у парках. Довірливий, утім намагається триматися верховіття кущів та дерев, підвішуючись до найтонших гілочок.
Гніздиться в лісовій і лісостеповій смузі, на півночі степової смуги, в пониззі Дніпра і гірському Криму.
Особливості біології[ред.]
Гніздо мостить на дереві у розгалуженні гілок. Воно сплетене у вигляді витягнутої кулі з діркою-входом у верхній частині, замасковане вплетеними в нього шматочками лишайників, моху, травинками. Усередині гніздо вимощує пір'ям. Кладка з 8—14 білих з рожевими цяточками яєць, наприкінці квітня — на початку травня. Через два тижні вилуплюються пташенята, які через два тижні можуть літати.
Поклик - коротке "чер", часто подає високотональне "тсі-тсі-тсі".
-
Довгохвості синиці
-
на оз. Вирлиця в Києві
