Соня Бергамаско

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соня Бергамаско
італ. Sonia Bergamasco
Народилася 16 січня 1966(1966-01-16)[2][3] (58 років)
Мілан, Італія
Громадянство Італія Італія
Діяльність акторка
Alma mater Міланська консерваторія
Роки діяльності 1994 — донині
У шлюбі з Фабріціо Джифуніd
IMDb nm0073950
Нагороди та премії
«Срібна стрічка» (2004)

CMNS: Соня Бергамаско у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Со́ня Бергама́ско (італ. Sonia Bergamasco; 16 січня 1966, Мілан, Італія) — італійська акторка театру та кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Соня Бергамаско народилася 16 січня 1966 року в Мілані. Після школи закінчила Міланську консерваторію імені Джузеппе Верді, де навчалася грі на фортепіано. Наприкінці 1980-х вирішує займатися акторською грою й поступає до акторської школи Театру Пікколо в Мілані, яку закінчила в 1990 році.[5]

Після кількох років роботи в театрі, у 1994 році Соня Бергамаско дебютувала в кіно, знявшись у короткометражці Маріо Мартоне «Самнітський художник Антоніо Мастронуццо», яка увійшла до кіноальманаху «Дивовижні історії».[6]

Популярність Соні Бергамаско здобула після виходу фільму «Шалена кров» (2008). У 2016 році вона зіграла у фільмі «Куди я йду?», за що була номінована на італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло» за «найкращу жіночу роль другого плану».

У 2016 році Соня Бергамаско була обрана ведучою церемоній відкриття та закриття 73-го Венеційського кінофестивалю.

У 2017 році Бергамаско знялася у фільмі Ріккардо Мілані «Як кішка на кільцевій дорозі», зігравши роль Луче, за яку у 2018 році була номінована як найкраща акторка другого плану на премію «Давид ді Донателло».[7][8]

Крім акторської гри, Соня Бергамаско виступає також з невеликими музичними концертами та шоу.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Соня Бергамаско у шлюбі за італійським актором Фабріціо Джифуні[it]. Подружжя має двох дочок.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1994 кф Дивовижні історії Miracoli, storie per corti К'яра
1999 с Комісар Монтальбано Il commissario Montalbano Лівія Бурландо
1999 тф Pinocchio ovvero lo spettacolo della provvidenza дитина
2000 ф Мнемоніст Il mnemonista Єва
2000 ф Голоси Voci Людовіка
2001 ф Як він стає Мартіні Come si fa un Martini
2001 ф Ймовірно, кохання L'amore probabilmente Софія
2003 ф Найкращі з молодих La meglio gioventù Джулія Монфалько
2003 ф Аморфо Amorfù Єлена
2005 тф Де Гаспері. Людина надії De Gasperi, l'uomo della speranza Франческа Романі
2006 ф Музиканти Musikanten Марта
2007 ф Заселяючи замки Венарії-Реале Peopling the Palaces at Venaria Reale
2008 с Quo Vadis, Baby?
2008 ф Шалена кров Sanguepazzo Prigioniera
2008 тф Ейнштейн Einstein Ельза Льовенталь
2008 ф Права людини для усіх All Human Rights for All Марта (епізод «Cellule»)
2008 с Дурень для кохання Tutti pazzi per amore Леа Де Ангеліс
2009 ф Джулія не ходить на побачення увечері Giulia non esce la sera Бенедетта
2009 тф Бахфта Bakhita Анжеліка Марін
2010 ф Жінка мого життя La donna della mia vita Кароліна
2011 ф Senza arte né parte Джулія Манна
2011 ф Maledimiele Анна
2012 с Велика сім'я Una grande famiglia Лаура Ренгоні
2012 ф Ти і я Io e te мати Лоренцо
2015 ф У чорта на куличках Quo vado? доктор Сироні
2017 док Ура Джузеппе Evviva Giuseppe
2017 ф Як кішка на кільцевій дорозі Луче
2017 док Кареніна і я Karenina & I грає сама себе
2017 ф Ріккардо йде в пекло Riccardo va all'inferno Королева-мати

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Соні Бергамаско[9]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2002 «Срібна стрічка» — Найкраща акторка Ймовірно, кохання Номінація
2004 Найкращі з молодих (спільно з Жасмін Трінка, Адріаною Асті та Майєю Санса) Перемога
2016 «Срібна стрічка» — Найкраща акторка другого плану Куди я йду? Номінація
Премія «Золотий глобус» (Італія)
2004 Найкраща акторка Найкращі з молодих Номінація
Премія «Давид ді Донателло»
2016 Найкраща акторка другого плану Куди я йду? Номінація
2018 Як кішка на кільцевій дорозі Номінація
Премія «Золота хлопавка»
2016 Найкраща акторка другого плану Куди я йду? Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Discogs — 2000.
  4. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  5. Sonia Bergamasco [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті MYmovies.it
  6. Sonia Bergamasco. Cinematografo.it (італ.) . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 15.03.2018.
  7. Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.) . 14.02.2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19.02.2018.
  8. David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.) . 15.02.2018. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7.03.2018.
  9. Нагороди та номінації Соні Бергамаско на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт