Silent Hill: Origins: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Honcharovv13 (обговорення | внесок)
1351 редагування
→‎Розробка: Додано список саундтреків
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Honcharovv13 (обговорення | внесок)
1351 редагування
м Виправлена описка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Рядок 95: Рядок 95:
Тревіс продовжує слідувати за духом Алесси, яка відмовляється з ним говорити, і поступово збирає частини невідомого пірамідоподібного об'єкта.<ref>{{cite video game|title=Silent Hill: Origins|developer=Climax|publisher=Konami|date=6 November 2007|platform=PlayStation Portable|level=Cedar Grove Sanitarium}}</ref> Зібравши всі частини, він складає їх у Флаурос, - артефакт, який містить заточеного демона. Алесса використовувала Тревіса, щоб той, проходячи через призму власних страхів, допоміг їй звільнити свою ослабшу силу, щоб опиратися діям матері, яка мала намір використати дівчинку для пробудження бога. Дух Алесси використовує завершений Флаурос для збільшення своїх сил і звільнення себе від прокляття Далії, яке стримувало її здібності.<ref name="ReferenceC"/> Далія розкриває, що культ планує використати Алессу, щоб народити свого бога, після чого йде, щоб взяти участь у ритуалі.<ref>{{cite video game|title=Silent Hill: Origins|developer=Climax|publisher=Konami|date=6 November 2007|platform=PlayStation Portable|level=Nowhere}}</ref>Тревіс прямує до місця проведення ритуалу культу і бачить його членів, включаючи Кауфмана, що оточують обгоріле тіло Алесси. Тревіс перемагає його, тим самим дозволяючи Алессі провести у виконання свій план.<ref name="ReferenceB">{{cite video game|title=Silent Hill: Origins|developer=Climax|publisher=Konami|date=6 November 2007|platform=PlayStation Portable|level=Cult ceremony}}</ref>
Тревіс продовжує слідувати за духом Алесси, яка відмовляється з ним говорити, і поступово збирає частини невідомого пірамідоподібного об'єкта.<ref>{{cite video game|title=Silent Hill: Origins|developer=Climax|publisher=Konami|date=6 November 2007|platform=PlayStation Portable|level=Cedar Grove Sanitarium}}</ref> Зібравши всі частини, він складає їх у Флаурос, - артефакт, який містить заточеного демона. Алесса використовувала Тревіса, щоб той, проходячи через призму власних страхів, допоміг їй звільнити свою ослабшу силу, щоб опиратися діям матері, яка мала намір використати дівчинку для пробудження бога. Дух Алесси використовує завершений Флаурос для збільшення своїх сил і звільнення себе від прокляття Далії, яке стримувало її здібності.<ref name="ReferenceC"/> Далія розкриває, що культ планує використати Алессу, щоб народити свого бога, після чого йде, щоб взяти участь у ритуалі.<ref>{{cite video game|title=Silent Hill: Origins|developer=Climax|publisher=Konami|date=6 November 2007|platform=PlayStation Portable|level=Nowhere}}</ref>Тревіс прямує до місця проведення ритуалу культу і бачить його членів, включаючи Кауфмана, що оточують обгоріле тіло Алесси. Тревіс перемагає його, тим самим дозволяючи Алессі провести у виконання свій план.<ref name="ReferenceB">{{cite video game|title=Silent Hill: Origins|developer=Climax|publisher=Konami|date=6 November 2007|platform=PlayStation Portable|level=Cult ceremony}}</ref>


=== Кінцівки ===
== Кінцівки ==
Доступні три кінцівки:
Доступні три кінцівки:


Версія за 09:49, 19 травня 2024

Silent Hill: Origins
Розробник Climax Group
Видавець Konami
Дистриб'ютор PlayStation Store
Жанр(и) Survival horror
Платформа PlayStation 2
PlayStation Portable
Дата випуску
Режим гри однокористувацька гра
Мова Англійська
Вік. обмеження BBFC: 15 — 15 Certificate
CERO: Z — Ages 18 and up only
ESRB: Mature 17+[d]
PEGI: 18 — PEGI 18
USK: 18 — USK 18
Творці
Продюсер Вільям Ортел
Керівник(и) Марк Сайммонс
Сценарист(и) Сем Барлоу
Ігродизайнер(и) Сем Барлоу
Композитор(и) Акіра Ямаока
Технічні деталі
Носій DVD, UMD
Silent Hill
Попередня гра Silent Hill 4: The Room
Наступна гра Silent Hill: Homecoming
Офіційний сайт​(яп.)

Silent Hill: Origins (укр. Мовчазний пагорб: Витоки, також Silent Hill Zero в Японії) — відеогра в жанрі survival horror для PlayStation Portable, п'ята частина в серії Silent Hill[3]. Розроблено Climax Studios і видана Konami в листопаді 2007 року[1]. У березні 2008 року була перевидана для PlayStation 2[4]. Сюжетно є приквелом першої гри серії, описувані в ній події відбуваються за сім років до подій першої Silent Hill[5].

Ігровий процес

Ґеймплей багато в чому залишився схожим з попередніми іграми серії. Гравець досліджує навколишнє середовище і місця дії, шукаючи ключі і підказки, щоб знайти Алессіо і згадати своє минуле[6]. Але є і суттєві зміни в ігровому процесі. Тепер ґеймплей багато в чому спирається на боротьбу з монстрами і розгадування головоломок. У грі є вогнепальна та холодна зброя. Також в ближньому бою можна використовувати різні побутові предмети, що є нововведенням[3][5]. Якщо зброї немає, Тревіс може використовувати свої кулаки[3]. Ще одна нова функція дозволяє гравцеві швидко перемикати зброю за допомогою D-Pad[7]. Тревіс може повернути голову до предметів і підказкам, щоб повідомити гравцеві, що об'єкт може бути піднято[3]. У грі використовується камера від третьої особи з переміщенням ракурсів[3]. Для перевірки стану здоров'я Тревіса гравець повинен зайти в інвентар, так як у грі немає Head-Up Display[7]. Однак, якщо здоров'я Тревіса в критичному стані, краї екрану почнуть пульсувати червоним кольором і чутно його серцебиття[7]. У «альтернативну» реальність можна потрапити тільки за допомогою дзеркал, що зустрічаються в різних районах міста[5][6]. В кінці гри відкриваються секретна зброя і бонусні костюми для Тревіса, в залежності від досягнень у грі[6].

Сюжет

Проїжджаючи повз Сайлент-Гілл наперекір, Тревіс зупиняє свою вантажівку, щоб уникнути зіткнення з духом Алесси. Слідуючи за нею, він натрапляє на палаючий будинок в який він заходить. Піднімаючись на другий поверх, в середині приміщення знаходить справжню Алессу, яку спалювали під час ритуалу для імпрегації культом свого бога, Тревіс бере її на руки і виносить з палаючого будинку. Втративши свідомість біля будинку під вій сирен, він приходить до тями в місті і вирішує дізнатися, чи вижила вона.[8]Під час своєї подорожі Тревіс відновлює пригнічені спогади дитинства і бореться з монстроподібними формами своїх батьків.

Його мати була поміщена до місцевої психіатричної лікарні після спроби вбити його.[9]

Доповідь про подію

4 листопада 1959: Номер BA4545-10.

Коли я під'їхав к дому ..., швидка допомога вже прибула на місце. Сусід - містер Брайант (перший, хто повідомив про інцидент) утримував місіс [Хелен] поки санітари рятували життя дитини. Чоловік мистер [Річард], ще не повернувся з роботи.

Завдяки втручанню Брайанта, газ був вимкнений, а будинок провітрений - втім, всеодно залишився сильний запах , тому я порахував потрібним визвати пожежну команду в цілях безпеки.

Схоже, що місіс [Хелен] намагалась отруїти газом себе та свого сина. Коли я заговорив з підозрюваною, місіс [Хелен], вона не контролювала себе і була в люті.

Вона потребувала відпустити її, щоб вона змогла «вбити диявольське поріддя». Вона вела себе зовсім неосудно.
Звіт про стан пацієнта, 7 лютого 1961

Пацієнт: місіс [Хелен Грейди]

Спостереження: Стан місіс [Хелен] катастрофічно погіршився за останні декілька місяців. Її фантазії про «задзеркалля» стали більш детальними і цілісними, вона все більше часу проводить в катанонічних нападах. Вона стверджує що в цей час вона знаходиться в «потойбічному світі».

Зараз вона повністю відновила пам'ять про спробу вбивства свого сина, но не відчуває ні найменшого каяття у тому, що сталося. Напроти, вона вважає свій вчинок гідним похвали, мало не подвигом! Я боюся, що така поведінка може бути побічним ефектом від підвищення дози еполіна, який був назначений пацієнтці. Я попросив зменшити кількість дозу ліків вдвічі і сподіваюсь на швидкі позитивні результати.

Його батько вчинив самогубство, не витримавши провини за те, що прирік свою дружину на таку долю.[10]

Альтернативний світ,палата інтенсивної терапії, 1-ий поверх, біля дверей загальної палати номер 5 [голосовий уривок з минулого]:

Хелен [мати Тревіса]: Я завжди ненавиділа тебе! Тебе та твого диявольського сина!

...

Річард [батько Тревіса]:О Боже,Хелен. Моя мила,мила Хелен.
[Передсмертна записка Річарда Грейди]

Примара,

адже ми можемо називати речи своїми іменами? Ми оба знаємо, що те створіння у «Кедровому гаю» - це не ти. Ти померла в той день, коли намагалася вбити нашого сина.

Коли я сьогодні приніс тобі подарунок, а ти його розбила, я остаточно прозрів.

Всі ці роки я жив мріями, обманював себе думками про те, що ти видужаєш. Але Хелен, яку я любив, мертва.

Я марно намагаюсь згадати - стільки років по тому - нашу з тобою весілля. Та не можу. Я втомився. Я знаю, що Тревіс впорається сам. Я збираюсь знову тебе побачити, Хелен.


Навіки твій, Річард.


Крім того, Тревіс вбиває М'ясника, монстра, який вбиває інших монстрів.

Тревіс продовжує слідувати за духом Алесси, яка відмовляється з ним говорити, і поступово збирає частини невідомого пірамідоподібного об'єкта.[11] Зібравши всі частини, він складає їх у Флаурос, - артефакт, який містить заточеного демона. Алесса використовувала Тревіса, щоб той, проходячи через призму власних страхів, допоміг їй звільнити свою ослабшу силу, щоб опиратися діям матері, яка мала намір використати дівчинку для пробудження бога. Дух Алесси використовує завершений Флаурос для збільшення своїх сил і звільнення себе від прокляття Далії, яке стримувало її здібності.[10] Далія розкриває, що культ планує використати Алессу, щоб народити свого бога, після чого йде, щоб взяти участь у ритуалі.[12]Тревіс прямує до місця проведення ритуалу культу і бачить його членів, включаючи Кауфмана, що оточують обгоріле тіло Алесси. Тревіс перемагає його, тим самим дозволяючи Алессі провести у виконання свій план.[13]

Кінцівки

Доступні три кінцівки:

1)У «хорошій» кінцівці Алесса використовує Флаурос, щоб створити дитину з половиною своєї душі, зупиняючи ритуал, і її дух переносить дитину на околиці міста, спостерігаючи, як Тревіс повертається до своєї вантажівки і радісно від'їжджає з Сайлент-Гіллу. Діалоги розкривають, що головний герой першої гри, Гаррі Мейсон, і його дружина знаходять і встановлюють дитину, називаючи її Шеріл, тоді як Далія і Кауфман планують провести прокляття, щоб повернути іншу половину душі Алесси до міста, запускаючи події першої гри Silent Hill.[14]

2) У «поганій» кінцівці Тревіс прокидається прив'язаним до каталки і йому вводять невідому речовину: він починає консультувати і бачить серію видінь, в яких він вбиває двох людей, а його форма на мить змінюється на М'ясника.[15]

3) У «жартівливій» кінцівці Тревіс покидає місто разом з інопланетянином і собакою на невпізнаному літаючому об'єкті (НЛО).[16]

Сетінг та персонажі

Дія ведеться до першої частини Silent Hill, Silent Hill: Origins, розгортається за кілька років до події першої гри.[17][5]Дія відбувається в однойменному , туманному та містечку на північному сході Сполучених Штатів.[18] Місто характеризується «Іншим світом», надприродним місцем, з яким періодично стикаються головні герої серії. Найчастіше приймаючи форму міста, «Інший світ» змушує персонажів відчувати марення та різноманітні символи з їхньої не свідомості. [19][20]

Тревіс Грейди - далекобійник з неспокійним минулим, який страждає від кошмарів. Персонажі, які повернулися з першої частини:

Алесса Гілеспі - дівчина, яка володіє надприродними здібностями.

Ліза Гарленд - интерн-медсестра, яка має наркозалежність і мріє стати актрисою,а не медсестрою.[21][22]

Майкл Кауфман - лікар, який постачає Лізі заборонені ліки.[22]

Далія Гіллеспі - член міського культу, який планує привести свого зловмисного бога в цей світ.[13]

Розробка

На E3 2006, було оголошено, що відеогра розробляється командою розробників Climax Group, у Лос-Анджелесі, а не Team Silent з Konami, яка розробляла попередні частини.[23] Перші попередні превью гри показали відхід від вигляду від третьої особи, типового для серії Silent Hill, до кута камери в стилі Resident Evil 4, а також більший акцент на дії та боях, ніж у попередніх частинах серії.[23] У попередньому превью у Тревіса було шість одиниць зброї, розподілених порівну між холодною та вогнепальною зброєю.[24][25]Додаткові зміни включали лазерний приціл для пістолета та можливість для гравця барикадувати зони. .<[24][26] At the time, the game was expected to be released in late 2006.[27]

У той час очікувалося, що гра буде випущена в кінці 2006 року.[28]

Проблеми з движком гри та «заплутане бачення гри на високому рівні» призвели до того, що Climax закрили свою студію в Лос-Анджелесі та перевели команду гри до студії Climax Action, у Великобританії, щоб забезпечити кінцевий продукт буде як писало інтернет-видання Eurogamer «більш жорстокою, цілеспрямованою грою, яка забезпечить фанатам той досвід, якого вони хочуть ... досвід Silent Hill». Дата випуску також була перенесена зі зими 2006 року на 3/4 квартал 2007 року. Версія Origins, яку отримала команда розробників Великобританії, мала стати чорною комедією, натхненою американським телесеріалом Scrubs. Konami дозволила команді змінити гру за умови, що зміни будуть внесені в той самий бюджет і часові рамки. Сценарій, дизайн рівнів і монстрів були перероблені протягом тижня Семом Барлоу. Розробники навмисно відтворили аспекти ігрового процесу та атмосферу з першої частини.[29] Монстри поводяться агресивніше, ніж у попередніх частинах , як повернення до першої гри. Пізніше превью показав, що гра суттєво змінилася та містить ігровий процес, який більше відповідає тому, що був у попередніх назвах серії.[30][31] Зміни були добре сприйняті журналістами відеоігор.[31][32]

Музика

Silent Hill Zero Original Soundtracks
саундтрек для відеогри
Композитор Акіра Ямаока
Дата випуску 25 січня 2008
Жанр психологічний хорор
Тривалість 1:05:54
Лейбл Konami Music Entertainment, Inc.
Продюсер William Oerteld

Випущена як Silent Hill Zero Original Soundtracks, була написана Акірою Ямаокою, який створив музику для попередніх ігор серії,[33] і була випущена в Японії 25 січня 2008 року Konami Music Entertainment, Inc.[34]Оскільки Origins є приквелом, Ямаока хотів наповнити його музикою атмосферою першої частини.[35] Мері Елізабет Макглін - вокал для чотирьох треків, для яких Джо Ромерса написав слова.[36] Усі троє раніше працювали разом над музикою до четвертої частини гри.[37]

#НазваТривалість
1.«Shot Down In Flames»3:59
2.«Meltdown»3:13
3.«Evil Appetite»2:05
4.«Wrong Is Right»2:25
5.«Not Tommorow 3»1:42
6.«Monster Daddy»2:26
7.«King Of Adiemus»2:28
8.«Don't Abuse Me»1:39
9.«Underworld 4»3:06
10.«Acid Horse»2:10
11.«O.R.T.»4:23
12.«Insecticide»2:11
13.«Raw Power»1:16
14.«A Million Miles»1:31
15.«Battle Drums»2:17
16.«The Wicked End»2:17
17.«Blow Back»3:13
18.«Real Solution»2:55
19.«The Healer»2:52
20.«Snowblind»2:00
21.«Behind the Wall of Sleep»2:19
22.«Drowning»2:25
23.«Murder Song 'S'»3:04
24.«Not Tomorrow 4»2:15
25.«Theme of Sabre Dance»1:33
26.«Hole In The Sky»4:10
1:05:54

Відгуки


Більшість рецензій на Silent Hill: Origins були позитивними, його реліз на PSP отримав загальну оцінку 78 зі 100.[38]

GameDaily, писав що Origins «вражаюче переносить усі елементи, які нам подобаються у франшизі Silent Hill, у портативний формат, який чудово працює».[38] За словами Крістіна Ріда з Eurogamer: «Безсумнівно, пам'ятаючи про те, щоб залишатися вірними спадщині серії, Climax приділяє таку пильну увагу інгредієнтам перших трьох Silent Hill, що це, по суті, є невибагливою даниною їм». [41].Заявляючи, що гра сподобається шанувальникам своєю історією, яка доповнює міфи серії, Game Informer додав: « На жаль, гра зайшла в щось на зразок колії більшості інших сфер, і менш фанатичні геймери не будуть настільки прощати її недоліки»[38]

Рецензенти зустріли сюжетну лінію загалом неоднозначно. За словами Кевіна ВанОрда з GameSpot, передумова була не оригінальною та безпідставною, що погіршувало привабливість Тревіса як головного героя, хоча він відчував, що гра надала новий матеріал для аналізу фанатам.[5] Веслі Їн-Пул з VideoGamer.com описав сюжетну лінію як «захоплюючу».[48]

Критики вважають, що візуальний стиль був схожий на попередні частини Silent Hill.[47][43] Насолоджуючись візуальними ефектами, Джефф Хейнс з IGN написав: «Від захаращених і заваляних мотлохом локацій до іржавих, наповненим хаосом двійників альтернативних вимірів, усе виглядає так, ніби його вилучили з однієї та з інших ігор і стисли до портативного комп'ютера».[17] Рецензенти високо оцінили графіку,[43][40][49] дизайн монстрів,[49] детальні локації[5][41] та атмосферу[41]. Одна деякі рецензенти писали що моделі персонажів могли бути більш детальними[41][43].

Геймплей викликав різні реакції від «занурення»[43] та «інтригуючого»[17] до шаблонного[41]. Загалом критики вважали головоломки складними та добре виконаними.[5][47] Тривалість гри була визнана короткою,[47][40] і рецензенти критикували відстань між точками збереження та відсутність контрольних точок.[41][48]

Саундтрек часто хвалили як лякаючий[5][47][49] і як частину привабливості гри.[41][40] Офіційний журнал Playstation Official Magazine - UK зазначив: «Незважаючи на невеликий екран, Origins справляється навіть з кількома справжніми страхами, головним чином завдяки першокласному звуку: грати слід лише через навушники».[38]

Порт PlayStation 2 не був так добре сприйнятий рецензентами, з нижчою сукупністю оцінкою 70 із 100, що вказує на «змішані або середні відгуки».[39] Рецензенти вважали графіку перенесення не такою гарною, як у випуску PSP[17] та інших частинах серії для PS2[44][42]. І навпаки, рецензент GameZone написав, що, незважаючи на деякі технічні проблеми з графікою, візуальні ефекти порту були достатніми.[50] Інші проблеми з портом, які критики коментують, включають відсутність ручного керування камерою,[46] відсутність міні-карти чи загальної карти для більш складних областей[42] і відсутність нового додаткового матеріалу для порту.[46]

Примітки

  1. ↑ а б "Silent Hill: Origins, Release Summary. Gamespot. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 7 червня 2008.
  2. ↑ Konami America. Архів оригіналу за 8 листопада 1996. Процитовано 13 травня 2022.
  3. ↑ а б в г д Haynes, Jeff (12 листопада 2007). Silent Hill: Origins Review. IGN. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 24 листопада 2008.
  4. ↑ Silent Hill: Origins. Архів оригіналу за 7 серпня 2012.
  5. ↑ а б в г д е ж и к VanOrd, Kevin (22 листопада 2007). Silent Hill: Origins Review. GameSpot. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 24 листопада 2008. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «review_gspot» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. ↑ а б в Haynes, Jeff (12 листопада 2007). Silent Hill: Origins Review. IGN. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 5 квітня 2011.
  7. ↑ а б в Silent Hill: Origins. Konami Digital Entertainment. 2007. с. 8—11.
  8. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Beginning.
  9. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Cedar Grove Sanitarium (Other World).
  10. ↑ а б Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Riverside Motel (Other World).
  11. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Cedar Grove Sanitarium.
  12. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Nowhere.
  13. ↑ а б Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Cult ceremony.
  14. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Good Ending.
  15. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Bad Ending.
  16. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: UFO Ending.
  17. ↑ а б в г д Haynes, Jeff (12 November 2007). IGN: Silent Hill Origins Review. IGN. IGN Entertainment. с. 1—2. Архів оригіналу за 17 December 2008. Процитовано 24 November 2008.
  18. ↑ Silent Hill Area Map. サイレントヒル3公式完全攻略ガイド： 失われた記憶-サイレントヒル・クロニクル-。 [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle] (яп.). Japan: Konami. 2003. с. 4—5. ISBN 4-7571-8145-0. OCLC 168084311.
  19. ↑ VIII: Strength – Power of the Town. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle] (яп.). NTT Publishing Co., Ltd. 31 July 2003. с. 94. ISBN 4-7571-8145-0.
  20. ↑ XXI: The World – Another World. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle] (яп.). NTT Publishing Co., Ltd. 31 July 2003. с. 111. ISBN 4-7571-8145-0.
  21. ↑ Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Theater.
  22. ↑ а б Climax (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Т. PlayStation Portable. Konami. Рівень: Riverside Motel.
  23. ↑ а б GameSpot (10 May 2006). Konami Announces Silent Hill: Origins. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 22 October 2012. Процитовано 19 November 2007.
  24. ↑ а б Dunham, Jeremy (23 August 2006). GC 2006: Silent Hill: Origins Hands-on. IGN. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 7 July 2007. Процитовано 19 November 2007.
  25. ↑ Torres, Ricardo (24 August 2006). Silent Hill: Origins Hands-On. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 30 September 2007. Процитовано 19 November 2007.
  26. ↑ Torres, Ricardo (10 May 2006). E3 06: Silent Hill: Origins First Impressions. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 2 March 2009. Процитовано 19 November 2007.
  27. ↑ Reed, Kristan (11 May 2006). Silent Hill: Origins, page 2. Eurogamer. Eurogamer Network. Архів оригіналу за 30 September 2007. Процитовано 19 November 2007.
  28. ↑ Reed, Kristan (11 May 2006). Silent Hill: Origins, page 2. Eurogamer. Eurogamer Network. Архів оригіналу за 30 September 2007. Процитовано 19 November 2007.
  29. ↑ Kelly, Kevin (23 October 2007). Joystiq interview: Silent Hill: Origin's Akira Yamaoka. Joystiq. Архів оригіналу за 16 December 2014. Процитовано 14 July 2014.
  30. ↑ Fahey, Rob (10 July 2007). Silent Hill: Origins 2007 Preview. Eurogamer. Eurogamer Network. Архів оригіналу за 30 September 2007. Процитовано 19 November 2007.
  31. ↑ а б Liang, Alice (23 April 2007). CC06: Silent Hill: Origins PSP preview. 1UP.com. Архів оригіналу за 27 September 2007. Процитовано 19 November 2007.
  32. ↑ Shoemaker, Brad (24 April 2007). Silent Hill: Origins Updated Hands-On. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 2 March 2009. Процитовано 19 November 2007.
  33. ↑ Cifaldi, Frank (16 August 2006). Producing Silent Hill: A Chat With Konami's William Oertel. Gamasutra. UBM Tech. с. 3. Архів оригіналу за 12 May 2014. Процитовано 14 July 2014.
  34. ↑ Silent Hill Zero Original Soundtracks (яп.). Konamistyle. Архів оригіналу за 18 December 2008. Процитовано 24 November 2008.
  35. ↑ Kelly, Kevin (23 October 2007). Joystiq interview: Silent Hill: Origin's Akira Yamaoka. Joystiq. Архів оригіналу за 16 December 2014. Процитовано 14 July 2014.
  36. ↑ Climax Studios (6 November 2007). Silent Hill: Origins. Konami Digital Entertainment. Scene: Staff credits.
  37. ↑ Team Silent (7 September 2004). Silent Hill 4: The Room. Konami. Рівень: Staff credits.
  38. ↑ а б в г д Silent Hill Origins (psp: 2007): Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 20 December 2008. Процитовано 24 November 2008.
  39. ↑ а б Silent Hill Origins (ps2: 2007): Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 23 September 2008. Процитовано 24 November 2008.
  40. ↑ а б в г Bettenhausen, Shane (6 November 2007). Silent Hill: Origins Review for PSP from 1UP.com. 1UP.com. Архів оригіналу за 5 November 2015. Процитовано 12 October 2012.
  41. ↑ а б в г д е ж и Reed, Kristan (23 November 2007). Silent Hill Origins Review. Eurogamer. Eurogamer Network. с. 1. Архів оригіналу за 1 January 2013. Процитовано 12 October 2012.
  42. ↑ а б в Reed, Kristan (28 May 2008). Silent Hill: Origins Review. Eurogamer. Eurogamer Network. с. 2. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 12 June 2014.
  43. ↑ а б в г д Burt, Andy (7 November 2007). Review : Silent Hill Origins PSP. GamePro. IDG Entertainment. Архів оригіналу за 16 September 2008. Процитовано 24 November 2008.
  44. ↑ а б VanOrd, Kevin (8 April 2008). Silent Hill: Origins (PS2). GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 17 July 2014. Процитовано 5 April 2011.
  45. ↑ Chapman, David (19 November 2007). GameSpy: Silent Hill Origins Review. GameSpy. IGN Entertainment. с. 1—2. Архів оригіналу за 20 October 2008. Процитовано 24 November 2008.
  46. ↑ а б в Silent Hill: Origins review (PS2). IGN. IGN Entertainment. 17 April 2008. Архів оригіналу за 23 May 2010. Процитовано 5 April 2011.
  47. ↑ а б в г д Keller, Matt (10 December 2007). Silent Hill Origins Review. PALGN. Архів оригіналу за 30 June 2012. Процитовано 12 October 2012.
  48. ↑ а б Yin-Poole, Wesley (16 November 2007). Silent Hill Origins Review. VideoGamer.com. Pro-G Media Ltd. Архів оригіналу за 14 June 2013. Процитовано 12 October 2012.
  49. ↑ а б в JP_Huhr (15 November 2007). Silent Hill: Origins Review. Game Revolution. Net Revolution Inc. Архів оригіналу за 23 September 2012. Процитовано 12 October 2012.
  50. ↑ Silent Hill: Origins – PS2––– Review. GameZone. GameZone Online. 17 April 2008. Процитовано 11 June 2014.
Продукція[en]
Відеоігри
Основна серія
Orphan
Інші ігри
Скасовані
Фільми
Комікси
Всесвіт
Розробники
Див. також
Відеоігри Це незавершена стаття про відеоігри.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Silent_Hill:_Origins&oldid=42610443