Спиридон (Бабський)
| Спиридон | |
|---|---|
| Народився |
13 травня 1958 Житомир, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
1 травня 2011 (52 роки) Житомир, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Московська духовна академія і Санкт-Петербурзька духовна семінарія |
| Конфесія | православ'я |
Спиридон Бабський (справжнє ім'я Олег Бабський; *13 травня 1958, Житомир — †1 травня 2011 Луцьк) — український релігійний діяч православного сповідання. Випускник Московської духовної академії РПЦ. Ієрей РПЦ (рукоположений архієпископом Смоленським РПЦ Феодосієм Процюком); єпископ Переяслав-Хмельницький УПЦ КП, вікарій Київської єпархії (1992—1994); архієпископ Луцький і Волинський одного з відгалужень Російської істинно-православної церкви (2008—2009, відійшов від справ).[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Вихованець Московської патріархії[ред. | ред. код]
Закінчив Ленінградську духовну семінарію та Московську духовну академію. 1981 прийняв священний сан в Російській православній церкві від архієпископа Смоленського РПЦ Феодосія Процюка. Служив на парафіях Житомирської, згодом — Київської єпархії УПЦ МП, користуючись підтримкою свого патрона Процюка (тепер єпископ РПЦ на спокої).
Служіння в УПЦ КП[ред. | ред. код]
7 червня 1992 митрополитом Київським і всієї України Філаретом та єпископом Почаївським Яковом рукоположений на єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії. Після Об'єднавчого Собору увійшов до єпископату — УПЦ Київського Патріархату.[2]
25 липня 1992 Священним Синодом призначений єпископом Луцьким і Волинським, у грудні 1992 року зведений у сан архієпископа.
12 січня 1993 Священним Синодом призначений архієпископом Запорізьким і Дніпропетровським, де перебував до 25 грудня 1993.
25 грудня 1993, з групою архієреїв УПЦ КП Антоній (Масендич), Іоанн (Сіопко), Софроній (Власов), Роман (Попенко) оголосив про перехід в УПЦ МП, зрікшись у сподіванні на «канонічну хіротонію» єпископського сану. Не отримавши «канонічної хіротонії» від Московської патріархії, знову став іменувати себе «архієпископом Спиридоном», проте УПЦ КП вже почислила його за штат.
Подальша доля[ред. | ред. код]
Змінив кілька релігійних юрисдикцій, в тому числі брав участь у «патріаршій інтронізації» Олега Кулика (т. зв. Мойсея), від якого прийняв «повторну хіротонію», однак згодом полишив і цю спільноту.
Останнім місцем його перебування стало одне з відгалужень «Істинно-православної церкви» в Росії, мав пристосоване під храм приміщення в Луцьку.
1 травня 2011 на 53 році життя помер.
Похований у Луцьку 3 травня 2011.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Патріархії, Прес-центр Київської. Помер колишній архієрей УПЦ Київського Патріархату Спиридон (Бабський) - Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). archive.cerkva.info (el-gr) . Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Щодо ролі патріарха Філарета в архієрейських хіротоніях » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 25 вересня 2018.