Станкевич Ядвіга Вацлавівна
| Ядвіга Станкевич | |
|---|---|
| Народилася |
3 жовтня 1909 м. Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла |
19 травня 1959 (49 років) м. Ленінград, Російська РФСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Ленінградського державного університету (1931) |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Інституту історії матеріальної культури АН СРСР |
| Посада | науковий співробітник |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1946) |
| Науковий керівник | Владислав Равдонікас |
| Відома завдяки: | вивченню слов'янських, балтійських та фінно-угорських племен |
Ядвіга Вацлавівна Станкевич (3 жовтня 1909, Санкт-Петербург, Російська імперія — 19 травня 1959, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — радянський археолог, кандидат історичних наук, член КПРС, науковий співробітник Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, фахівець у галузі вивчення пам'яток матеріальної культури північно-західних слов'ян.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ядвіга Вацлавівна народилася в Ленінграді 3 жовтня 1909 року. 1931 року закінчила історико-лінгвістичний факультет Ленінградського державного університету (ЛІФЛІ). У 1931—1933 роках працювала завідувачем історичного відділу Петрозаводського музею. Потім перейшла працювати до Державного Ермітажу. У 1934 році Ядвіга Станкевич вступила до аспірантури Інституту історії матеріальної культури. З 1938 року і до кінця свого життя обіймала посаду наукового співробітника Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. Сфера наукових інтересів Ядвіги Вацлавівни — дослідження пам'яток матеріальної культури центральних та північно-західних районів європейської частини СРСР I та початку II тисячоліття н. е., вивчення слов'янських, балтійських та фінно-угорських племен та історія виникнення давньоруської народності. 1946 року Ядвіга Станкевич захистила кандидатську дисертацію на тему «Хронологічна класифікація поховань Південно-Східного Приладожжя IX—XIII століть». У її науковому доробку понад 20 наукових праць.
Деякі наукові праці[ред. | ред. код]
- Джерела: [3]
- Раскопки Михайловского могильника. КСИИМК. вип. II, 1939
- К вопросу об этническом составе населения Ярославского Поволжья в IX—X столетиях. МИА, № 6, 1941
- Хронологическая классификация погребений Юго-Восточного Приладожья. КСИИМК, вып. XIV, 1947
- Шестовицкие курганы (тезиси доровіді). КСИИМК, вып. XXI, 1947
- Поселения 1-го тысячелетия н. э. верхнего течения Западной Двины. Тезисы докладов на Пленуме ИИМК, посвящённом вопросам археологии Прибалтики (1951 г.). Москва, 1951
- Исследование памятников 1-го тысячелетия н. э. в верховьях Западной Двины за 1949—1951 гг. КСИИМК, вип. 52, 1953
- Памятники славянской культуры середины 1-го тысячелетия н. э. в верхнем течении Западной Двины. КСИИМК, вип. 72, 1958
- К истории населения Верхнего Подвинья в 1-м и начале 2-го тысячелетия н. э. Сборник «Древности северо-западных областей РСФСР», МИА, № 76, 1960
- Шестовицкое поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года. КСИА АН СССР, вып. 87, 1962. (Опубліковано посмертно)
- Курганы у деревни Полибино на реке Ловати. КСИА АН СССР, вып. 87, 1962. (Опубліковано посмертно)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ СА, 1960, с. 317.
- ↑ КСИА, 1962, с. 3, 4.
- ↑ КСИА, 1962, с. 5.
Література[ред. | ред. код]
- Сотрудники группы славяно-русской археологии. Я. В. Станкевич // Советская археология : журнал. — 1960. — № 2 (6 травня). — С. 317.
- Редакция журнала. Некролог Я. В. Станкевич // КСИА : журнал. — 1962. — № 87 (6 травня). — С. 3—5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сидорчук И. В., Тихонов И. Л. Станкевич Ядвига Вацлавовна (1909 — 1959). Біографіка. Процитовано 25 квітня 2023.