Старий Бубель
Село
_Stary_Bubel_01_JoannaPyka.JPG) Координати 52°15′34″ пн. ш. 23°10′54″ сх. д. / 52.25954000002777633° пн. ш. 23.18167000002777911° сх. д.Координати: 52°15′34″ пн. ш. 23°10′54″ сх. д. / 52.25954000002777633° пн. ш. 23.18167000002777911° сх. д.
|
Старий Бубель[2], або Бубель[3] (пол. Stary Bubel) — село в Польщі, у гміні Янів Підляський Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 175 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
1740 року вперше згадується православна церква в селі[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Бубель проживали лише греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Павлів Костянтинівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 51 будинок та 259 мешканців, з них[5]:
- 126 чоловіків та 133 жінки;
- 241 православний, 15 римо-католиків, 3 юдеї;
- 204 українці, 51 поляк, 3 євреї, 1 особа іншої національності.
За звітом польської поліції, у 1935 році православна парафія Бубеля Старого налічувала 1000 вірян[6].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[3].
У 1943 році в селі мешкало 282 українці, 44 росіяни та 14 поляків[2].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 86 | 23 | 53 | 10 |
| Жінки | 89 | 20 | 43 | 26 |
| Разом | 175 | 43 | 96 | 36 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Bubel Stary. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Процитовано 8 грудня 2019. (пол.)
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 137.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 373. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 44. (пол.)
- ↑ Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 45. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старий Бубель
- Bubel Stary. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Процитовано 8 грудня 2019. (пол.)
|
| |||||||||||
