Стєпан Ламза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Стєпан Ламза
Особисті дані
Народження 23 січня 1940(1940-01-23)[2]
  Сисак, Королівство Югославія
Смерть 12 січня 2022(2022-01-12)[1] (81 рік)
Поховання Мирогойське кладовище[3]
Громадянство  Югославія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1956–1958 Югославія «Сегеста»  ? (?)
1959–1960 Югославія «Бранік»  ? (?)
1960–1967 Югославія «Динамо» (Загреб) 127 (18)
1968–1969 →  Югославія «Рієка» 3 (0)
1969–1970 →  Югославія «Загреб» 6 (2)
1970–1971 Франція «Шатору» 9 (1)
1972 Австралія «Мельбурн Кроація»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1963–1967 Югославія Югославія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Стєпан Ламза (серб. Стjепан Ламза, нар. 23 січня 1940, Сисак — пом. 12 січня 2022) — колишній югославський футболіст, півзахисник. Більшу частину своєї кар'єри грав за загребське «Динамо», якому допоміг виграти Кубок ярмарків у 1967 році. За збірну Югославії провів сім матчів.

Вважається одним із найкращих хорватських гравців усіх часів[4].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Ламза розпочав свою кар'єру в рідному місті Сисак, де грав за місцевий клуб «Сегеста», а потім перейшов у маріборський «Бранік»[5]. Саме в «Браніку» його талант помітив наставник «Динамо» (Загреб) Мартон Букові й запросив двадцятирічного гравця до своєї команди. У 1960 році він підписав контракт з «синіми»[6].

«Динамо» (Загреб)[ред. | ред. код]

Ламза став важливим гравцем для команди, за яку грав до 1968 року, станом на кінець сезону 1966/67 зігравши 127 матчів та забивши 18 голів[5]. За цей період він разом з командою здобув дві перемоги у Кубку Югославії (ще двічі разом з командою програвав у фіналі) та переміг у Кубку ярмарків 1967 (у 1963 році динамівці програли у двоматчевому фіналі проти «Валенсії»)[4].

У 1967 році, коли йому виповнилося 27 років, його кар'єра різко змінилася, оскільки Ламза потрапив до лікарні.

Нещасний випадок[ред. | ред. код]

14 червня 1967 року «Динамо» грало матч-відповідь 1/2 фіналу Кубка ярмарків 1967 проти франкфуртського «Айнтрахта», в якому зуміло здобути домашню перемогу (3:0 в основний час, 4:0 у додатковий) та пройти до фіналу, не дивлячись на поразку в першому матчі, який хорвати програли з рахунком 3:0[7][8][9][10].

В той же вечір, одразу після півфінального матчу Ламза підписав контракт з льєзьким «Стандардом», який заплатив загребському клубу 280 тисяч доларів, що було величезною сумою грошей для гравця на той час[11]. Після цього динамівці поїхали святкувати перемогу над «Айнтрахтом» та прохід до фіналу[6].

Прокинувшись наступного ранку, Стєпан спустився у фоє готелю та пішов до бару, де почав пити[12]. Коли інші товариші по команді прокинулися, вони знайшли його п'яним у вестибюлі, після чого один із функціонерів клубу, Карло Жагар, наказав офіціантці відвести Ламзу до кімнати, щоб інші гості готелю не бачили його в такому стані[11]. Офіціантка відвела його до ліжка, а потім замкнула двері кімнати. Пізніше, коли Ламза прокинувся, він все ще був у стані алкогольного сп'яніння, виявив замкнені двері та вийшов на балкон, де впав, вдарившись плечем об стілець, а правою стороною голови об бетонну підлогу[11]. Його негайно доставили до лікарні, де йому поставили діагноз: тяжкий перелом кісток черепу, і, що головне, пошкодження нервового центру, в тому числі й вестибулярного апарату[11]. Він слідкував за фінальною грою Кубку ярмарків 1967 року, слухаючи радіотрансляцію у лікарняній палаті Бледського госпіталю[11].

У підсумку «Стандард» відмовився виконувати умови контракту перед гравцем, який рік не зможе грати в футбол.

Після року відновлення Ламза повернувся до футболу, але новий тренер загребського клубу Івиця Хорват не дав йому шансу.

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

Пізніше він мав кілька невдалих і нетривалих періодів у югославських та іноземних клубах, («Шатору», «Рієка», «Мельбурн Кроація»), але після травми не зміг повернути собі колишні фізичні кондиції.

21 квітня 1970 року він востаннє вийшов на поле у футболці «Динамо», взявши участь у прощальному матчі на його честь, організованому клубом, який був зіграний проти «Бенфіки» та її головної зірки — Еусебіу[13]. «Динамо» виграло матч з рахунком 2:0, перший гол забив Ламза[13].

У 1972 році завершив кар'єру гравця.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував за національну збірну 27 жовтня 1963 року у товариському матчі проти збірної Румунії.

Загалом Ламза провів сім матчів за збірну Югославії. Причиною такої малої кількості матчів стала травма, отримана у 1967 році та дискримінація гравців хорватських клубів, яких того часу неохоче викликали до збірної[5].

Подальше життя і смерть[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років представник керівництва «Динамо» Здравко Мамич і тодішній головний тренер команди, Мирослав Блажевич, запропонували Стєпану посаду скаута в клубі, оскільки він жив на одну пенсію, яка становила близько 200 євро.

Ламза казав, що бачить в особі Луки Модрича свого наступника через схожі статуру та стиль гри[11].

Помер 12 січня 2022 року у віці 81 року[14].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Динамо» (Загреб)

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Турнір[15] Дата Місце проведення Глядачі Арбітр Суперник Рахунок Зіграно хвилин
Товариський матч 27.10.1963 Бухарест, «Національний стадіон» 40000 Стороняк[hu] Румунія Румунія 2:1 Ні 90
Товариський матч 01.04.1964 Ниш, «Чаїр» 10000 Калофісудіс Болгарія Болгарія 1:0 Green tickТак 45
Товариський матч 08.05.1966 Загреб, «Максимир» 30000 Ставрев Угорщина Угорщина 2:0 Green tickТак 90
Товариський матч 23.06.1966 Ганновер, «Стадіон Нижньої Саксонії» 75000 Лев[hu] Німеччина Німеччина 2:0 Ні 90
Товариський матч 12.10.1966 Тель-Авів, «Блумфілд» 17000 Шошані Ізраїль Ізраїль 1:3 Green tickТак 45
Товариський матч 23.04.1967 Будапешт, «Ференц Пушкаш» 30000 Еліес[en] Угорщина Угорщина 1:0 Ні 90
Відбір до ЧЄ-1968 14.05.1967 Тирана, «Кемаль Стафа» 18573 Сантуліс Албанія Албанія 0:2 Green tickТак 90

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Preminuo Stjepan Lamza
  2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  3. ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
  4. ↑ а б Sedmorica veličanstvenih HR nogometa (Croatian) . nogometni-magazin.com. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 7 грудня 2010.
  5. ↑ а б в Štef koji je driblao bolje od Brazilaca! - sport. web.archive.org. 1 жовтня 2011. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 28 січня 2022.
  6. ↑ а б Саливон, Максим (25 березня 2019). Футбол і алкоголь – гарні союзники. Про найбільш питущого гравця в історії. www.ua-football.com (укр.). Процитовано 28 січня 2022.
  7. ↑ Динамо Загреб - Айнтрахт Франкфурт 14 июня 1967. soccer365.ru. Процитовано 28 січня 2022.
  8. ↑ Кубок Ярмарок/Кубок УЕФА/Лига Европы, Динамо (Загреб) - Айнтрахт (Франкфурт). wildstat.ru. Процитовано 28 січня 2022.
  9. ↑ 1967. Прорыв и проклятие загребского «Динамо». UA.Tribuna.com. Процитовано 28 січня 2022.
  10. ↑ Кубок Ярморок 1966/67. Кубок УЕФА 1966/67. fanatfoot.ru. Процитовано 28 січня 2022.
  11. ↑ а б в г д е Lamza: Pijan sam opal s balkona i niš' se više ne sjećam - Jutarnji.hr. web.archive.org. 3 березня 2016. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 січня 2022.
  12. ↑ Lamza: Pijan sam opal s balkona i niš' se više ne sjećam - Jutarnji.hr. web.archive.org. 3 березня 2016. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 січня 2022.
  13. ↑ а б Dinamov ‘svetac’ Štef Lamza završio u bolnici Dubrava - Jutarnji.hr. web.archive.org. 3 березня 2016. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 січня 2022.
  14. ↑ Preminuo Stjepan Lamza. Sport Klub. 12 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  15. ↑ Lamza Stjepan. reprezentacija.rs (серб.). 4 березня 2020. Процитовано 28 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стєпан_Ламза&oldid=41794969