Супутниковий телефон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Супутниковий телефонмобільний телефон, що передає інформацію безпосередньо через спеціальний комунікаційний супутник. Залежно від оператора зв'язку, областю охоплення може бути або вся Земля, або тільки окремі регіони. Пов'язано це з тим, що використовуються або супутники на малій висоті, які при достатній кількості покривають зоною охоплення всю Землю, або супутники на геостаціонарній орбіті, де вони не рухаються відносно Землі і не «бачать» її повністю.

Супутниковий телефон (Inmarsat)

За розміром супутниковий телефон можна порівняти зі звичайним мобільним телефоном, випущеним в 1980х-1990х роках, але він зазвичай має додаткову антену. Існують також супутникові телефони у стаціонарному виконанні. Такі телефони використовуються для зв'язку в зонах, де відсутний стільниковий зв'язок.

Номери супутникових телефонів як правило мають спеціальний код країни. Так, у системі Inmarsat використовуються коди з +870 по +874, в Iridium +8816 та +8817.

Оператори рухомого супутникового зв'язку[ред.ред. код]

Заборона супутникових телефонів[ред.ред. код]

В деяких країнах володіння супутниковим телефоном є незаконним:

Як правило, супутникові телефони забороняють у авторитарних державах, які прагнуть тримати під контролем населення (не існує технології перехоплення трафіку супутникового телефону, це унеможливлює підслуховування розмов).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Телекомунікації Це незавершена стаття про телекомунікації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.