4G

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

4G (англ. 4th Generation) — четверте покоління пересувного (мобільного) радіозв’язку наступник стандартів, які відносяться до 3G та 2G. Перший прихід поколінь відбувався при переході з аналогових (1G) до цифрових стандартів передачі на початку 1990-х. Наступний крок (3G) приніс підтримку мультимедіа, передачу з розширеним спектром. Очікуваний перехід до 4G принесе All-IP із комутацією пакетів, мобільний широкосмуговий доступ із швидкостями до гігабіта за секунду при передаванні із використанням декількох несучих.

Класифікація[ред.ред. код]

Міжнародний телекомунікаційний союз (англ. International Telecommunication Union, ITU) до стандартів четвертого покоління відносить стандарти мобільної передачі затверджені у специфікації ITM-Advanced у жовтні 2010 року, кандидатами у четверте покоління були визначені 6 радіоінтерфейсів, серед них варіанти LTE-Advanced (3GPP LTE Release 10) та WiMax Release 2 (IEEE802.16m)[1].

Незважаючи на використання деякими операторами позначень «4G» та «четверте покоління» у рекламі послуг що надаються у стандартах Mobile WiMax (маються на увазі оператори Freshtel та Інтеллеком) (IEEE802.16e) та LTE, такі мережі не відносяться до мереж IMT-Advanced, і не є кандидатами у четверте покоління [2].

21 жовтня 2010-го року в Женеві Міжнародний телекомунікаційний союз (ITU) завершив проведення оцінки шести технологій, представлених у якості можливих технологій міжнародного мобільного бездротового зв’язку 4G, також відомої як IMT-Advanced. В результаті узгодження цих пропозицій двом технологіям було присвоєно офіційне визначення IMT-Advanced:

  • «LTE-Advanced»
  • «WirelessMAN-Advanced».

Це дозволяє їх кваліфікувати у якості справжніх технологій 4G[3].

Розвиток[ред.ред. код]

Компанія Ericsson повідомила про початок тестування експериментальної мобільної широкосмугової технології доступу в мережу Інтернет - LTE-Advanced. Вона забезпечує пропускну здатність у 10 разів вище, ніж існуюча технологія LTE. Зокрема, LTE-Advanced дозволяє здійснювати завантаження даних на швидкості 1 Гб/с. Вона забезпечує високу швидкість передачі даних і високу ємність мережі, які будуть затребувані в найближчі роки у зв’язку з появою великої кількості мобільних пристроїв, що мають доступ до мережі Інтернет.

Тестова система, заснована на комерційному обладнанні, сумісному зі стандартом 3GPP Release 10, розпочала роботу в тестовому діапазоні частот, виділеному PTS (Swedish Post and Telecom Agency - Шведське агентство телекомунікації та зв’язку). В рамках тесту здійснювалася передача даних між RBS і пересувним фургоном.

Очікується, що початок комерційної експлуатації технології LTE Advanced відбудеться в 2013 році[4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.itu.int/newsroom/press_releases/2009/48.html IMT-Advanced (4G) Mobile wireless broadband on the anvil
  2. http://3g.novostavskiy.kiev.ua/2010/05/freshetel-intellecom-3g-wimax.html FreshTel та Intellecom — українські 3G оператори за технологією WiMax
  3. http://www.itu.int/net/pressoffice/press_releases/2010/40.aspx ITU paves way for next-generation 4G mobile technologies
  4. http://itc.ua/news/lte_advanced_pozvolyaet_osushhestvlyat_zagruzku_dannyh_na_skorosti_1_gb_s_54248 LTE Advanced позволяет осуществлять загрузку данных на скорости 1 Гб/с

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Телекомунікації Це незавершена стаття про телекомунікації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.