Android

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Андроїд.
Android
Android robot.svg
Android 4.0.png
Робочий стіл смартфону під керуванням Android 4.0, Galaxy Nexus
Розробник Open Handset Alliance
Стан проекту Актуальне
Модель сирцевого коду Вільне відкрите програмне забезпечення
Останній стабільний випуск 4.0 (Ice Cream Sandwich)/ 19 жовтня 2011; 142 дні тому
Тип ядра монолітне (Linux)
Ліцензія Apache 2.0 та GPLv2[1]
Веб-сайт android.com
Galaxy Nexus

Android — операційна система і платформа для мобільних телефонів створена компанією Google на базі ядра Linux. Підтримується альянсом Open Handset Alliance (OHA).

Хоча Android базується на ядрі Лінукс, він стоїть дещо осторонь Лінукс-спільноти та Лінукс-інфраструктури. Базовим елементом цієї операційної системи є реалізація Dalvik віртуальної машини Java, і все програмне забезпечення і застосунки спираються на цю реалізацію Java.

Зміст

[ред.] Історія

[ред.] Google купує Android Inc.

В липні 2005 року компанія Google купила Android Inc., невелику стартап-компанію, розміщену в Пало-Альто, Каліфорнія[2]. Серед засновників Android'а були Енді Рабін (Andy Rubin, засновник Danger), Річ Майнер (Rich Miner, засновник Wildfire), Нік Сірс (Nick Sears, колишній віце-президент на T-Mobile), і Кріс Уайт (Chris White, один з перших інженерів в WebTV). Усі пішли працювати в Google. В той час мало що було відомо про Android Inc., крім того що вони займаються розробкою ПЗ для мобільних телефонів. Такий розвиток подій спричинив до виникнення чуток, що Google планує увійти на ринок мобільних телефонів, але було не ясно, що саме планує там робити.

В Google, група, на чолі з Рубіном, розробила ОС на основі Linux'а (ядро v2.6), яку вони пропонували розробникам телефонів та операторам мобільного зв'язку, як гнучку та розширювану систему. Повідомлялось, що Google планує співпрацю з рядом розробників апаратних компонентів та програмного забезпечення, і є відкритим для співпраці з операторами мобільного зв'язку[3][4].

В грудні 2006 року знову поповзли чутки, що Google буде просуватися на ринок мобільних телефонів. Доповіді BBC и The Wall Street Journal зазначали, що Google хоче розмістити пошуковик Google і ПЗ Google на мобільних телефонах, і компанія кожен день важко працює для досягнення цієї мети.

Далі в пресі та онлайнових ЗМІ почали з'являтися чутки, що Google розробляє телефон під власним брендом. За цими були інші, які стверджували що Google визначив технічні характеристики та вже презентує прототипи розробникам телефонів та операторам мобільного зв'язку. Повідомляється, що буде реалізовано приблизно 30 прототипів[5]. Network World повідомляє, що Google-телефон дійсно є телефоном з відкритою операційною системою, на відміну від схожих продуктів, таких як iPhone[6] проектом створення смартфона з використанням відкритого коду, в тому числі з використанням ядра Linux'а.

[ред.] Розробник: Open Handset Alliance

5 листопада 2007, консорціум Open Handset Alliance заявив про намір розробити відкриті стандарти для мобільних пристроїв. Впродовж формування Open Handset Alliance, було також заявлено про їх перший продукт, платформу для мобільних телефонів на основі ОС Linux — Android[7].

Деякі основні учасники OHA:

ПЗ Чіпи Виробники телефонів Провайдери зв'язку

Nokia (Symbian OS) розглядає свою можливість участі в альянсі[8].
Sun (Java ME) не бере участі в OHA, але Jonathan Schwartz радий новій «Java»-платформі[9]. Apple (iPhone) і Microsoft (Windows CE) — не беруть участі.

[ред.] Розробка

[ред.] Загальна інформація

12 листопада 2007 OHA представила засоби для розробки ПЗ для Android'а (software development kit) для ознайомлення, яка включала засоби для розробки та відлагодження програм, бібліотеки, емулятор, документацію, приклади програм, навчальний посібник (tutorial), FAQs та інше[10]. Для розробки необхідно завантажити Android SDK для x86 платформ з Windows XP або Vista, Mac OS X 10.4.8 чи старшою, або Ubuntu Linux (Dapper Drake або старшу версію). Під іншими дистрибутивами Linux'а також повинно працювати, але напряму, така можливість, не підтримується. Також необхідно встановлений Eclipse 3.2 або старшу, з Java Development Tools та плагіном Android SDK, або Java і Javac 1.5 або 1.6, Apache Ant, та Python 2.2 або старший.

[ред.] Архітектура Android'а

На діаграмі показано основні складові частини ОС Android. System-architecture.jpg

[ред.] Характеристики

Інструментарій
Платформа легко пристосовується для використання VGA, 2D графічних бібліотек, 3D графічних бібліотек розроблених на основі OpenGL ES 1.0 специфікації, традиційних інструментаріїв для смартфонів.
Бази даних
SQLite для структурованих даних
Технології зв'язку
Android підтримує багато технологій, що забезпечують зв'язок, включаючи: GSM, Bluetooth, EDGE, 3G та WiFi.
Обмін повідомленнями
Для обміну повідомленнями доступні як SMS, так і MMS сервіси, включаючи і потокові повідомлення.
Веб браузери
На Android'і доступний веб бараузер розроблений на основі WebKit application framework.
Java Virtual Machine
Програми написані на Java можна скомпілювати в Dalvik байткод і виконувати на Dalvik virtual machine, яка являє собою розроблену спеціально для використання на мобільних пристроях VM'у, не зважаючи на те, що не є стандартною Java Virtual Machine.
Підтримка медіа
Android підтримує такі формати для аудіо/відео даних та зображень: MPEG-4, H.264, MP3, та AAC, AMR, JPG, PNG, GIF.
Підтримка нестандартного обладнання
Android підтримує відеокамери, фотоапарати, touchscreens, GPS, компаси, accelerometers, та прискорювачі 3D графіки.
Середовище розробки
Включає емулятор, засоби відлагодження, профілювання пам'яті та швидкодії, плагін для Eclipse IDE. Також доступний плагін для Intellij IDEA.

[ред.] Сирцевий код

21 жовтня 2008 альянс OHA опублікував сирцевий код платформи Android[11]. До релізу увійшов весь стек Android: і операційна система, і проміжне ПЗ (middleware), і основні кінцеві застосунки, написані на Java. Загальний обсяг сирцевого коду Android склав 2,1 Гб.

«Найкращою ліцензією» на сирцевий код Android є Apache License 2.0[12].

[ред.] Поширення

В травні 2010 року був досягнутий рубіж у 100 тисяч активацій в день. В грудні 2010 в день активувалося вже 300 тисяч апаратів. У травні на конференції Google I/O була озвучена статистика, згідно з якою щодня активується близько 400 тисяч нових пристроїв на базі платформи Android. В липні 2011 Енді Рубін (Andy Rubin), віце-президент Google, який відповідає за розробку платформи Android, повідомив про подолання нової межі — 500 тисяч активацій на день при зростанні поширення платформи в 4.4% на тиждень.[13] У статистику активацій включена тільки інформація про першу реєстрацію нових пристроїв, що поставляються з набором сервісів Google. Апарати з прошивками без набору застосунків Google, що випускаються деякими азіатськими виробниками, у статистиці не враховані.

У сумі станом на липень 2011 продано вже понад 100 млн Android-пристроїв, випущених 36 виробниками, їх розповсюджували у мережах 215 операторів зв'язку. Загальне число моделей пристроїв на базі платформи Android досягло 310. Всього було продано більш ніж 200 млн Android-пристроїв[14]. Каталог Android Market подолав позначку в 200 тисяч застосунків. Всього з Android Market встановлено близько 4.5 мільярдів копій програм.

[ред.] Android Market

22 жовтня 2008 Google оголосила про відкриття онлайн-магазину застосунків для Android — Android Market; розробники отримають 70% прибутку, оператори стільникового зв'язку — 30 %[15]. Станом на початок 2011 року в Android Market містилося понад 250 тисяч застосунків[16]. Google класифікує користувачів системи Andorid Market за 4 категоріями[17]: розробники безкоштовного програмного забезпечення (ПЗ)[18], розробники платного ПЗ (Merchants)[19], користувачі безкоштовного ПЗ[20] і користувачі платного ПЗ[20], для кожної з яких в Android Market діє окрема ліцензійна угода.

Тепер на Android Market поширювати програми безкоштовно можуть резиденти наступних країн:[20] Розробники наступних країн можуть поширювати програми і брати за це гроші:[19]
  • Австралія
  • Австрія
  • Бельгія
  • Болгарія
  • Канада
  • Чехія
  • Данія
  • Франція
  • Німеччина
  • Греція
  • Гонг Конг
  • Ірландія
  • Італія
  • Японія
  • Нідерланди
  • Норвегія
  • Польща
  • Португалія
  • Росія [21]
  • Сінгапур
  • Іспанія
  • Швеція
  • Швейцарія
  • Тайвань
  • Великобританія
  • Україна [22]
  • США
  • Австрія
  • Франція
  • Німеччина
  • Італія
  • Японія
  • Нідерланди
  • Іспанія
  • Великобританія[23]
  • Україна
  • США[24]

Також система Android Market дозволяє розробникам робити застосунки недоступними для деяких пристроїв[25].

[ред.] Android і Android Market в Україні

Продаж перших смартфонів на платформі Android в Україні розпочався 15 січня 2009 р.[26] Першим офіційним смартфоном на платформі Android в Україні вважається HTC Hero[27], хоча зустрічаються різні дати його появи в Україні: 28 вересня 2009 р.[26], 19 жовтня 2009 р.[28], листопад 2009 р.[27] (в той же час офіційною датою власного виходу на український ринок корпорація HTC назвала 25 травня 2010 року, коли було представлено Android-смартфони HTC Legend, HTC Desire, HTC Wildfire[29]). Також HTC Hero присутній на українському ринку як операторське рішення щонайменше з 1 березня 2010 р.[30] Другим офіційним смартфоном вважається Samsung Galaxy Spica, що був представлений 19 листопада 2009 р. і надійшов у продаж у грудні місяці[31]. Першим офіційним Android-смартфоном з підтримкою технологій CDMA/EV-DO став операторський Huawei IDEOS C8150[32].

Появу Android Market на офіційних пристроях, що ввозяться до України (спочатку виробництва Samsung, потім HTC), компанія «Андроід Україна» прогнозувала на кінець січня 2010 р.[33] 13 січня 2010 р. Samsung оголосила про початок поставок в Україну смартфону Galaxy Spica i5700 с доступом до Android Market для українців[34]. 8 грудня 2010 поширено інформацію про те, що платна версія Android Market для України знаходиться в стадії публічного тестування[35].

12 травня 2011 можливість купувати застосунки в Android Market стала доступна мешканцям України. Всі ціни платних застосунків для українців вказані в гривнях[25]. Для здійснення оплати необхідна платіжна карта, зареєстрована в системі Google Checkout[36].

[ред.] Критика

  • Платформа базується на Java (спеціальна реалізація Dalvik), тому переваги і можливості операційної системи Linux на цій платформі практично не використовуються. Наприклад, не використовується жоден з популярних графічних тулкітів і бібліотек (наприклад Qt або GTK), що робить малоймовірною появу значної кількості застосунків, портованих з повноцінного десктопного варіанту Linux на цю платформу через відсутність поза вибором X-сервера і поширених графічних бібліотек.
  • З'явилася інформація про те, що Google на свій розсуд видалятиме застосунки на телефонах користувачів, якщо порушуються умови їх використання[37].
  • Неможливість встановлення прикладних програм на карту пам'яті. Недолік є істотним, якщо у телефоні невеликий обсяг вбудованої пам'яті (у T-Mobile G1 всього 70 МБ).(Починаючи з Android 2.2 така можливість з'явилась)[38]
  • Для того щоб отримати доступ до Android Market та іншим сервісам від Google необхідно використовувати проприєтарне програмне забезпечення, котре виробники телефона мають право використовувати на телефоні тільки після заключення контракту з Google[39].

[ред.] Див. також

[ред.] Виноски

  1. ↑ «Licenses». Android Open Source Project. Open Handset Alliance. http://source.android.com/source/licenses.html. Процитовано 2008-10-22. 
  2. ↑ «Google Buys Android for Its Mobile Arsenal» (English). http://www.businessweek.com/technology/content/aug2005/tc20050817_0949_tc024.htm. 
  3. ↑ «Google is working on a mobile OS, and it's due out shortly» (English). http://www.engadget.com/2007/08/28/google-is-working-on-a-mobile-os-and-its-due-out-shortly/. 
  4. ↑ «Google Pushes Tailored Phones To Win Lucrative Ad Market» (English). http://online.wsj.com/article_email/SB118602176520985718-lMyQjAxMDE3ODA2MjAwMjIxWj.html. 
  5. ↑ «Why Google’s GPhone won’t kill Apple’s iPhone» (English). http://www.networkworld.com/news/2007/100807-google-gphone-iphone.html. 
  6. ↑ «Google Using OpenMoko For gPhone?» (English). http://www.phoronix.com/?page=news_item&px=NTk1Mw. 
  7. ↑ «Industry Leaders Announce Open Platform for Mobile Devices» (English). http://www.openhandsetalliance.com/press_110507.html. 
  8. ↑ «Nokia отказалась от участия в мобильном проекте Google» (Russian). http://pcnews.ru/news/nokia-google-android-48-symbian-motorola-motomagx-linux-alain-mutricy-mobile-devices-it-open-199806.html. 
  9. ↑ «Congratulations Google, Red Hat and the Java Community!» (English). http://blogs.sun.com/jonathan/entry/congratulations_google. 
  10. ↑ «Open Handset Alliance Releases Android SDK» (English). http://www.openhandsetalliance.com/press_111207.html. 
  11. ↑ Android is now available as open source
  12. ↑ Licenses (Android Open Source Project)
  13. ↑ Платформа Android достигла уровня активации 500 тысяч устройств в день
  14. ↑ Google: в мире насчитывается 200 млн активированных Android-устройств
  15. ↑ Android Market: Now available for users
  16. ↑ [1]
  17. ↑ Роман Хархалис (10 грудня 2009). «Android Market в Украине: открываю журналистское расследование». Компьютерное Обозрение. http://ko.com.ua/android_market_v_ukraine_otkryvayu_zhurnalistskoe_rassledovanie_46752. Процитовано 18 травня 2011. (рос.)
  18. ↑ «Supported locations for free publishers». Android Market for Developer Довідка. Google. 2011. http://market.android.com/support/bin/answer.py?&hl=uk&answer=136758. Процитовано 18 травня 2011. (англ.)
  19. ↑ а б «Supported locations for merchants». Android Market for Developer Довідка. Google. 2011. http://market.android.com/support/bin/answer.py?&hl=uk&answer=150324. Процитовано 18 травня 2011. (англ.)
  20. ↑ а б в «Supported locations for distributing applications». Android Market for Developer Довідка. Google. 2011. http://market.android.com/support/bin/answer.py?&hl=uk&answer=138294. Процитовано 18 травня 2011. (англ.)
  21. ↑ Росія в списку країн на Android Market
  22. ↑ В Украину приходит Android Market
  23. ↑ Android Market update: support for priced applications
  24. ↑ Android Market update: support for priced applications
  25. ↑ а б Максим Саваневський (12 травня 2011). «Українці тепер можуть купувати застосунки в Android Market». Watcher (watcher.com.ua). http://watcher.com.ua/2011/05/12/ukrayintsi-teper-mozhut-kupuvaty-dodatky-v-android-market/. Процитовано 18 травня 2011. 
  26. ↑ а б «О нас » Android Украина». Android Украина. 31 січня 2011. http://android.com.ua/about_us.html. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  27. ↑ а б Технослав Бергамот (21 листопада 2009). «Android-телефоны в Украине. Кто в конце концов первый?». gagadget.com. MSP «Magnet». http://gagadget.com/cellphones/2009-11-21-android-telefony_v_ukraine_kto_v_kontse_kontsov_pervyi. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  28. ↑ «HTC Hero теперь и в Украине». Companion (www.companion.ua). 19 жовтня 2009. http://www.companion.ua/Articles/Content?Id=53623. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  29. ↑ Корпорація HTC (25 травня). "HTC офіційно виходить на український ринок". Прес-реліз. Переглянутий 9 березня 2011.
  30. ↑ Simpson (1 березня 2010). «HTC Hero + 12Gb интернета за 4199 грн». Android в Украине (www.androids.com.ua). http://www.androids.com.ua/news/htc-hero-12gb-interneta-za-4199-grn/. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  31. ↑ Samsung Electronics Ukraine (19 листопада 2009). "Samsung Galaxy Spica (i5700) — новый смартфон на базе Android". Прес-реліз. Переглянутий 9 березня 2011.(рос.)
  32. ↑ ЗАТ «Телесистеми України» (31 грудня 2010). "Вперше на українському ринку PEOPLEnet представляє комунікатор IDEOS під управлінням Android OS, який працює в стандарті CDMA 1X, EV-DO Rev.A.". Прес-реліз. Переглянутий 9 березня 2011.
  33. ↑ Алексей Грибановский; Вадим Савенко (26 жовтня 2010). «Производителям мобилок не нужны деньги украинцев». «proIT» (proit.com.ua). «proUA». http://proit.com.ua/article/soft/2010/10/26/115956.html. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  34. ↑ Технослав Бергамот (13 января 2010). «Samsung начинает поставки смартфона Galaxy Spica i5700 с доступом к Android Market». gagadget.com. MSP «Magnet». http://gagadget.com/cellphones/2010-01-13-samsung_nachinaet_postavki_smartfona_galaxy_spica_i5700_s_dostupom_k_android_m. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  35. ↑ «Платные приложения Android Market теперь доступны и на Украине». «AndroidFan.RU». 8 грудня 2010. http://androidfan.ru/page/platnye-prilozhenija-android-market-teper-dostupny-i-na-ukraine. Процитовано 9 березня 2011. (рос.)
  36. ↑ «В Украине запустилась локальная версия Android Market». proIT (proit.com.ua). Еволюшен Медіа. 12 травня 2011. http://proit.com.ua/news/internet/2011/05/12/140706.html. Процитовано 18 травня 2011. (рос.)
  37. ↑ «The Android fine print: Kill switch and other tidbits». computerworld.com. http://www.computerworld.com/action/article.do?command=viewArticleBasic&articleId=9117279. Процитовано 2009-01-07. 
  38. ↑ «Android Can Not Run Applications from a Memory Card». brighthand.com. http://www.brighthand.com/default.asp?newsID=14502. Процитовано 2009-01-07. 
  39. ↑ «Конфликт между сообществом разработчиков Android и Google». http://habrahabr.ru. http://habrahabr.ru/blogs/android/70767/. 

[ред.] Посилання

п • о • рGoogle Inc.
Chairman/CEO: Eric E. Schmidt · Director/Technology President/Co-Founder: Сергій Брін · Director/Products President/Co-Founder: Ларрі Пейдж
Other Directors: John Doerr · John L. Hennessy · Arthur D. Levinson · Ann Mather · Paul Otellini · Ram Shriram · Shirley M. Tilghman · CFO: Patrick Pichette · Senior Advisor: Al Gore
Реклама
Комунікації
Alerts · Buzz · Calendar · Friend Connect · Gmail (history) · Groups · Gtalk · Latitude · Orkut · Q & A · Reader · Translate · Voice · Wave  · Google+
ПЗ
Chrome · Chrome OS · Desktop · Earth · Gadgets · Gmail Mobile · Pack · Picasa · SketchUp · Talk · Toolbar · Updater
Платформи
Account · Android · App Engine · Apps · Base · Goobuntu  · BigTable · Caja · Co-op · Gears · GFS · Health · Native Client · OpenSocial
Засоби розробки
Публікація
Пошук (PageRank)
Appliance · Audio · Books (Library Project) · Code · Desktop · Finance · GOOG-411 · Images · Maps (Street View) · News · Patents · Products · Scholar · SearchWiki · Usenet · Video · Web
Закриті
Див. також
Річний дохід: 21.80 млрд. дол. (▲31% у 2008 фінансовому році)  · Співробітники: 20,222 (31 грудня 2008 року) · Біржове скорочення: (NASDAQ: GOOG, LSE: GGEA) · Гасло: «Не будь злим»  · Сайт: www.google.com
п • о • рМобільні операційні системи
Власницькі
Вільні
Android | LiMo | Maemo | MeeGo | Moblin | OpenMoko | Tizen

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Android&oldid=8896907
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами