Сієнське Паліо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Афіша перегонів, 16 серпня 2006р.

Сіє́нське Па́ліо (італ. Palio di Siena або Il Palio) — традиційні кінні перегони, що відбуваються в італійському місті Сієна.

Зміст

Походження назви [ред.]

Слово паліо (palio), імовірно, походить від лат. pallium (палій), як правило, дуже тонка тканина. У Сієні призначалась для церкви району, що переміг перегони. Використовувалась як для прикрашання самого храму, так і для інших подібних цілей. Такою матерією до недавнього часу був оформлений вівтар церкви Сан-Джузеппе, контради Онда. Парафії та чернечі ордени забезпечували підтримку змагань. Тому, в разі перемоги, приз вручався церкві району на знак подяки.

Верхогони [ред.]

Сцена перегонів на Площі дель Кампо.
Тисячі глядачів на П'яцца дель Кампо під час свята.
Прапори і герби контрад

Змагання, які називають ще «Carriera» (місце для кінних перегонів), відбуваються двічі на рік. «Паліо ді Провенцано» (Palio di Provenzano) проводиться 2 липня на честь покровительниці Сієни Мадонни ді Провенцано, а «Паліо делла Ассунта» (Palio dell'Assunta) — 16 серпня на честь свята Успіння Богородиці. Окрім того, перегони присвячуються певним подіям, як, наприклад, висадці «Аполлон-11» на Місяць у 1969 р., 100-річчю об’єднання Італії, відзначенню вступу у нове тисячоліття у 2000 р. Рішення про проведення позачергових змагань ухвалює громада Сієни.

Перегонам передує ритуал, Кортео Сторіко, що притягає глядачів з усього світу.

Самі змагання, під час яких вершники управляють неосідланими кіньми, включають в себе три кола по Площі дель Кампо, яку спеціально вкривають товстим шаром землі. Загальна довжина дистанції становить один кілометр, яка долається приблизно за 90 секунд. Іноді жокеї злітають з коней на крутих поворотах, після чого коні часто закінчують верхогони самостійно.

Історія [ред.]

Започаткування перегонів [ред.]

Найбільш ранні відомості про змагання, що передували верхогонам, відносяться до середньовіччя. Центральна площа міста була місцем публічних ігор, переважно, кулачних боїв (pugna), лицарських турнірів, а з XVI ст. боїв биків. Кінні перегони (палії алла лунґа), організовані контрадами, районами Сієни, з XIV ст., проводились через усе місто.

Після заборони великим герцогом Тоскани кориди у 1590 р. контради організували перегони на Пьяцца дель Кампо. Перші верхогони влаштовували на биках (буффалате або асінате), а згодом на ослах. Водночас кінні перегони відбувалися в інших місцях. Перше Паліо в сучасному розумінні (так зване паліо тонда алла, на відміну від палії алла лунґа, що проводилося раніше) відбулося в 1656 р.

Серпневі верхогони [ред.]

Спочатку перегони проходили щороку 2 липня. Другі змагання, 16 серпня, були започатковані у 1701 р. і проводилися нерегулярно. Серпневі верхогони Паліо делла Ассунта стали важливою частиною святкування Успіння Богородиці

Ці змагання за змогою фінансувала контрада, яка виграла липневі перегони. А з 1802 р. організація і фінансування свята стало головним обов'язком міста.

Обмеження [ред.]

У 1729 р. герцогиня Віоланта Беатріс Баварська скоротила кількість контрад до 17. Тоді ж указом обмежувалась до десяти кількість контрад, які могли брати участь у верхогонах, щоби запобігти масовим нещасним випадкам, що траплялися у попередніх змаганнях.

17 контрад [ред.]

Змагаються тільки 10 із 17 контрад, з яких сім, що не брали участь у попередньому змаганні, і три інших, що обираються за жеребом.[1]

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. Le Contrade di Siena
  2. Кольори контради Валдімонтоне жовтий, червоний і білий, але на змаганнях куртка жокея має жовто-рожевий колір. Цей звичай походить з XVIII ст. І був закріплений у 1833 р., щоб уникнути плутанини з командою з Кьоччола, чиї кольори (жовтий, червоний і синій) практично ідентичні.

Джерела [ред.]

  • Середньовічні перегони у Сієні. рос.
  • Brown, Margaret Mcdonough and Titus Buckhardt (1960). Siena, the City of the Virgin. Oxford: Oxford University Press.
  • Drechsler, Wolfgang (2006). «The Contrade, the Palio and the Ben Comune: Lessons from Siena», Trames 10(2), 99-125.
  • Dundes, Alan and Alessandro Falassi (2005). La Terra in Piazza. An Interpretation of the Palio of Siena. 2nd of the new edn. (Orig. 1972). Siena: Nuova Immagine.
  • Falassi, Alessandro (1985). « Pageant: Siena’s Everlasting Republic», The Drama Review 29(3), 82-92.
  • Handelman, Don (1998), Models and Mirrors: Towards an Anthropology of Public Events, Cambridge: Cambridge University Press.
  • Silverman, Sydel (1979). «On the Use of History in Anthropology: The Palio of Siena», American Ethnologist 6(3), 413—436.
  • Pascal, C. Bennett (1981). «October Horse», Harvard Studies in Classical Philology 85, 261—291.
  • Spicer, Dorothy Gladys (1958). Festivals of Western Europe. Wilson.
  • Siena Encyclopædia Britannica 1911