Сі Чжунсюнь
| Сі Чжунсюнь | |
|---|---|
| кит. 习仲勋 | |
 | |
| Народився |
15 жовтня 1913 Zhonghed, Dancund, Fuping Countyd, Shaanxi[d], Республіка Китай (1912—1949) |
| Помер |
24 травня 2002 (88 років) Пекін, КНР |
| Поховання | Революційне кладовище Бабаошаньd |
| Країна |
 КНР Республіка Китай (1912—1949) |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | Shaanxi Mandarind і путунхуа |
| Учасник | Японсько-китайська війна і Громадянська війна в Китаї |
| Посада | Vice Chairman of the Standing Committee of the National People's Congressd, Віце-прем'єр Державної ради Китайської Народної Республіки, Secretary-General of the State Councild, Secretary of the CCP Guangdong Committeed, Head of the Central Propaganda Department of the Chinese Communist Partyd і член Всекитайських зборів народних представниківd |
| Партія | КПК |
| Батько | Xi Zongded |
| У шлюбі з | Ці Сіньd і Hao Mingzhud |
| Діти | Xi Hepingd, Xi Qianpingd, Xi Zhengningd, Ці Цяоцяоd, Qi An'and, Сі Цзіньпін[1] і Сі Юаньпінd[2] |
Сі Чжунсюнь (кит. трад. 習仲勛, спр. 习仲勋, піньїнь: Xí Zhòngxūn пиньинь Xi Zhongxūn; 15 жовтня 1913, Фупін, Шеньсі, Республіка Китай — 24 травня 2002, Пекін, Китайська Народна Республіка) — китайський революційний і політичний діяч, комуніст, представник першого покоління керівників комуністичного Китаю[3].
Член Політбюро ЦК КПК у 1982—1987 та Секретаріату ЦК КПК у 1982—1985.
Батько Сі Цзіньпіна.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1913 в сім'ї землевласника; його предки жили на території, підпорядкованій Денчжоуській управі провінції Хенань.
У травні 1926 вступив у китайський Комсомол[4], в 1928 — в Комуністичну партію Китаю. Був одним із найвизначніших китайських політиків, беручи участь у багатьох ключових подіях китайської історії XX століття.
У 1930-х займався створенням комуністичних партизанських загонів на північному заході Китаю.
Під час війни з Японією брав участь в обороні Прикордонного району Шаньсі — Ганьсу — Нінся, був секретарем Північно-західного бюро ЦК КПК та політичним комісаром однієї з армій НВАК у Північно-Західному Китаї.
Після утворення КНР, у січні 1950 призначений заступником голови Військово-адміністративного комітету Північно-Західного Китаю та членом Народно-революційної військової ради в Сіані (голова — генерал Пен Дехуай) та Центральної народної урядової ради.
У 1952 переведений із Сіаню до Пекіна заступником голови Комітету культури та освіти Державної адміністративної ради КНР.
У 1953 призначений начальником секретаріату Державної адміністративної ради.
У 1954 був членом комітету з розробки проекту першої конституції КНР і був обраний депутатом Всекитайських зборів народних представників (ВСНП). Член ЦК КПК.
У вересні 1954 на І сесії ВРНП призначено генеральним секретарем Державної ради (уряду) КНР.
У квітні 1959 призначений заступником Прем'єра Держради КНР та генеральним секретарем Держради. Очолював урядову делегацію КНР, що знаходилася в СРСР з 27 серпня 1959 на запрошення радянського уряду[4].
Відомий своїми помірними політичними поглядами та безліччю падінь протягом своєї кар'єри.
У 1962 відсторонений від роботи і відправлений працювати на фабрику, потім заарештований і ув'язнений; протягом свого життя заарештовувався кілька разів.
У 1979—1981 після того, як до влади в Китаї прийшов Ден Сяопін, був губернатором провінції Гуандун.
У 1980-х був одним із зачинателів політики економічної лібералізації[5].
За зауваженням китаїста Н. Н. Вавілова, Сі Чжунсюнь у свій час був тісно пов'язаний з Гао Ганом[6].
За зауваженням доктора Джозефа Торігяна, Сі зберігав глибоку емоційну прихильність до покійного голови Мао Цзедуна[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Xi Jinping began career as cadre in rural Hebei — SCMP, 2012.
- ↑ Xi Jinping’s brother marks 100th birthday of father in Gansu — SCMP, 2013.
- ↑ Đình Nguyễn. Tập Cận Bình - 'Lãnh đạo tương lai' của Trung Quốc (в'єтн.). Vnexpress. Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 19 жовтня 2010.
- ↑ а б Си Чжун-сюнь. Новое время, 1959, с. 23.
- ↑ Analysis: How China's Xi accumulated power, and why it matters in a third term | Reuters
- ↑ «Время Ч» для Си
- ↑ Elite Power Struggles After Stalin and Mao — The Diplomat
Література[ред. | ред. код]
- Си Чжун-сюнь. Люди и события // Новое время. — М., 1959. — № 43 (5 травня). — С. 23.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тавровський Ю. В. Два китайські лідери: батько і син. Сі Чжунсюнь — виконроб китайського економічного дива. Сі Цзіньпін — з епізодів у головні герої // Незалежна газета . 10.04.2015.
- Сі Цзіньпін вважає свого батька найкращим прикладом для наслідування (20.06.2021)