Тадеуш Барановський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тадеуш Барановський
пол. Tadeusz Baranowski
Народився 13 вересня 1910(1910-09-13)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 23 березня 1993(1993-03-23) (82 роки)
Вроцлав, Республіка Польща
Країна  Республіка Польща
Діяльність хімік, біохімік
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Галузь біохімія
Заклад Вроцлавський університет
ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь професор[d][1] (1950)
Членство Польська академія наук[2]
Polish Biochemical Societyd[3]
Нагороди
орден Прапор Праці 1 ступеня золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL” медаль «10-річчя Народної Польщі» Medal of the 30th Anniversary of People's Poland
Honorary badge "For exemplary work in the field of health".

Тадеуш Барановський (пол. Tadeusz Baranowski; 13 вересня 1910, Львів, Королівство Галичини та Володимирії — 23 березня 1993, Вроцлав, Польща) — польський біохімік, член Польської академії наук[4]. Професор хімічних наук (1950)[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Тадеуш Барановський 13 вересня 1910 року в Лемберзі (Львові). Наприкінці 1920-х років вступив у Львівський університет. Незабаром після закінчення, адміністрація університету залишає дипломованого фахівця в якості наукового співробітника[6]. У 1944 році Львів входить до складу УРСР, і незважаючи на це працював аж до 1950 року. У 1950 році вирішив переїхати на історичну батьківщину в Польщу і оселився у Вроцлаві, де він з 1950 року до самої смерті завідував кафедрою біохімії Вроцлавської медичної академії.

Помер Тадеуш Барановський 23 березня 1993 року у Вроцлаві.

Наукові роботи[ред. | ред. код]

Основні наукові роботи присвячені біохімії ферментів і гормонів, біохімії м'язів і імунохімії.

  • 1935 — Спільно з Яковом Парнасом з'ясував сутність окремих хімічних реакцій, що лежать в основі гліколізу;
  • 1939-41 — Розробив метод кристалізації білків, і вперше отримав в кристалічному вигляді міогени A, B і C, а також міоглобін, білок саркомної пухлини і альбумін сироватки крові[7];
  • З фракції Міогена A виділив дегідрогеназу, вивчив її властивості і отримав кристалічний апоензім;
  • Вивчав залежність між будовою і функцією білків.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Біологи. Біографічний справочник. — Київ: Наукова думка, 1984.— 816 с .: іл

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nauka Polska
  2. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=BARANOWSKI,%20Tadeusz%20
  3. https://ptbioch.edu.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=461&Itemid=193
  4. Katedra Historii Medycyny UJ CM. www.khm.cm-uj.krakow.pl. Процитовано 7 жовтня 2019.
  5. Nowa Nauka Polska. nauka-polska.pl. Процитовано 7 жовтня 2019.
  6. Baranowski Tadeusz - Zapytaj.onet.pl -. zapytaj.onet.pl (пол.). Процитовано 7 жовтня 2019.
  7. Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 7 жовтня 2019.
  8. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 22 lipca 1951 r. o nadaniu odznaczeń państwowych. prawo.sejm.gov.pl. Процитовано 7 жовтня 2019.
  9. Uchwała Rady Państwa z dnia 13 lipca 1954 r. o nadaniu odznaczeń państwowych. prawo.sejm.gov.pl. Процитовано 7 жовтня 2019.