Тарновський Василь Васильович (молодший)

Василь Васильович Тарновський
А.Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки
Народився	1 квітня 1837(18370401) Качанівка,  Чернігівська область
Помер	25 червня 1899
Громадянство	Російська імперія
Проживання	Качанівка
Прізвисько	Гетьман
Відомий	громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат
Батько	Тарновський Василь
Рід	Тарновські

Васи́ль Тарно́вський (молодший) (* 1 квітня 1837, Качанівка — † 25 червня 1899) — громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат.

Біографія

Народився 20 березня (1 квітня) 1837 року в селі Качанівці в родині Василя Тарновського (старшого). Закінчив Інженерне училище в Петербурзі, потім — історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира. Шість разів його обирали повітовим предводителем дворянства.

Став маршалом Ніжинського повіту (1875—1887). Глибоко шанував Тараса Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема допомагав «Київській Старовині» у 1890-их роках, Київському історичному музею, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі тощо.

Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца).

Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 Чернігівському Земству.

В його маєтку — Качанівці — збиралися визначні діячі української культури (М. Костомаров, П. Куліш, Марко Вовчок, О. Лазаревський, В. Горленко та інші), а також Ілля Рєпін, М. Ґе та інші, у колі яких Тарновський мав дружнє прізвисько «Гетьман».

Могила Василя Тарновського

Помер 13 (25 червня) 1899 року. Похований в Києві на Звіринецькому кладовищі.

Див. також

• Будинок В. В. Тарновського

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.