Теодато Іпато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодато Іпато
італ. Teodato Ipato'
Doge Teodato Ipato.png
Герб дожа
4-й дож
Початок правління: 742
Кінець правління: 755
Попередник: Орсо Іпато
Наступник: Ґалла Лупаніо
Дата народження:


Теодато (Діодато) Іпато (італ. Teodato Ipato) (? — 742) — 4-й венеціанський дож та magister militum.

Син Орсо Іпато, що отримав титул у спадок. Таким чином, намічається тенденція, по якій верховний титул, отриманий представником династії, клану або родини починає передаватися у спадок. Для цього спадкоємець спочатку здійснював функції помічника дожа, а потім ставав наступником.

У 742 році, прийнявши правління, Теодато Іпато переносить резиденцію з Гераклєї (Чіттанови) в місто Маламокко.

У 751 році Ломбардія вийшла з під впливу Равенського екзархату, і Венеція залишилася останньою областю впливу Візантії на півночі Італії. У тому ж самому році, франки повалили останнього короля Меровінгів, Хільдерика III, і обрали королем Піпіна III Короткого з династії Каролінгів. Останній був союзником римського папи і був ворогом Ломбардії. Після цього, Венеція фактично стала незалежною державою.

У 755 році дож був повалений і осліплений Ґаллою Лупаніо, який узурпував владу.

Попередник: Венеціанський дож
742-755
Наступник:
Орсо Іпато
Ґалла Лупаніо
Попередник: Magister militum
740
Наступник:
Феліче Корніола
Джовіано Чепаніко