Венеція

Венеція; Venezia
Файл:CoAа Città di Venezia.gif
Країна	Італія
Регіон	Венето
Провінція	Венеція
Код ISTAT	027042
Поштові індекси	30100
Телефонний код	041
Координати	45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.4375° пн. ш. 12.335833° сх. д. (G)Координати: 45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.4375° пн. ш. 12.335833° сх. д. (G)
Висота	2 м.н.р.м.
Площа	414,573211 км²
Населення	270 884 - (31-12-2010)
Густота	653,4 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер	Giorgio Orsoni (29/03/2010)
Телефон	041 2748111
Ел. пошта	urp@comune.venezia.it
	Офіційна сторінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Венеція (італ. Venezia, вен. Venesia) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, столиця регіону Венето. Венеція відома як значний туристичний центр. Населення — 270 884 особи (2010)^[1].

Місто розташоване на 117 невеликих островах у Венеціанській лагуні Адріатичного моря, на відстані^[2] близько 400 км на північ від Рима. Близко 60 тис. жителів Венеції проживають в історичній частині міста, 176 тис. — на материковій частині муніципалітету, ще 31 тис. мешкає на інших островах лагуни^[3].

Венеціанська республіка в часи Середньовіччя та Відродження була потужною морською державою, плацдармом для Хрестових походів та важливим центром торгівлі. Венеція також відома рядом мистецьких рухів епохи Ренесансу. Місто відіграло значну роль в історії симфонічної та оперної музики; батьківщина Антоніо Вівальді.

Щорічний фестиваль відбувається 21 листопада. Покровитель — San Marco Evangelista.

[ред.] Історія

Детальніше у статті Венеціанська республіка

Поселення з 5 століття до Р.Х., місто з початку IX століття. З IX—X по XVI століття — крупний центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. В середні віки республіка (з кінця XIII століття олігархічна, під керівництвом дожа) із значною підвладною територією. У 1797—1805 і 1815—1866 Венеція — володіння Австрії.

[ред.] Демографія

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Венеція офіційно проживав 29 281 іноземець з 136 країн, серед них 5189 громадян Євросоюзу та 2242 громадяни України^[4].

[ред.] Географія

Порт на Адріатичному морі (вантажообіг понад 20 млн. тонн на рік); міжнародний аеропорт ім. Марко Поло. Історичний центр розташований на 118 островах Венеціанської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто близько 400 мостів (зокрема Ріальто і так званий міст Зітхань, обидва побудовані в кінці XVI століття).

Вигляд з моря на п'яченцу Сан-Марко, палац Дожів, вежу Сан-Марко

Промислово-портова частина Венеції материкова.
Суднобудування і судноремонт, кольорова металургія, нафтопереробна, хімічна, електротехнічна, легка промисловість.
Ремісниче виробництво художніх виробів зі скла (острів Мурано; музей), мережив (острів Бурано), мозаїки.
Університет, консерваторія (1916). Музеї (зокрема Галерея Академії мистецтв). Перший загальнодоступний оперний театр (1637—1812), оперний театр «Феніче» (1792).

Острівна Венеція — морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Внутрішньоміські перевезення на моторних судах, гондолах, баржах.

Уздовж каналів і вузьких кривих вулиць розташовуються багато декоровані церкви, палаци. На центральній площі Сан-Марко — собор (IX—XV століття), Палац дожів (XIV—XV століть), Стара бібліотека Сан-марко (XVI століття), будівлі релігійних братерств (скоул), монастирі. Місто і лагуна включені в список Світової спадщини.

[ред.] Адміністративний поділ

Гранд-канал (Canal Grande), звиваючись S-подібно проходить через центр Венеції, слідуючи старому руслу річки. Його сторони, у свою чергу, визначають 6 адміністративних районів (сест'єрі), що склалися ще в Середньовіччі:

**Мапа адміністративного поділу Венеції**
	Каннареджо (Cannaregio) Кастелло (Castello) Дорсодуро (Dorsoduro) Сан-Марко (San Marco) Сан-Поло (San Polo) Санта-Кроче (Santa Croce)

[ред.] Місця

П’яца Сан-Марко – центральна площа.

Сан-Мікеле – острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них: Сєрґєй Дягілєв, Ігор Стравінскій, Іосіф Бродскій, Езра Паунд та ін.

Гранд-канал – головна вулиця Венеції. Для пішоходів недоступна.

Музей Пеґґі Ґуґґенгайм – художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі. ^[5].