Венеція
| Венеція Venezia |
|
|---|---|
 |
|
| Країна |  Італія |
| Регіон |  Венето |
| Венеція | |
| Код ISTAT | 027042 |
| Поштові індекси | 30100 |
| Телефонний код | 041 |
| Координати | 45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 12.33583° сх. д.Координати: 45°26′15″ пн. ш. 12°20′09″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 12.33583° сх. д. |
| Висота | 2 м.н.р.м. |
| Площа | 414,573211 км² |
| Населення | 270 884 - (31-12-2010) |
| Густота | 653,4 ос./км² |
| Розміщення | |
  |
|
| Влада | |
| Мер | Giorgio Orsoni (8-4-2010) |
| Телефон | 041 2748111 |
| Ел. пошта | urp@comune.venezia.it |
| Офіційна сторінка | |
Венеція (італ. Venezia, вен. Venesia) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, столиця регіону Венето. Венеція відома як значний туристичний центр. Населення — 270 884 особи (2010)[1].
Місто розташоване на 117 невеликих островах у Венеціанській лагуні Адріатичного моря, на відстані[2] близько 400 км на північ від Рима. Близко 60 тис. жителів Венеції проживають в історичній частині міста, 176 тис. — на материковій частині муніципалітету, ще 31 тис. мешкає на інших островах лагуни[3].
Венеціанська республіка в часи Середньовіччя та Відродження була потужною морською державою, плацдармом для Хрестових походів та важливим центром торгівлі. Венеція також відома рядом мистецьких рухів епохи Ренесансу. Місто відіграло значну роль в історії симфонічної та оперної музики; батьківщина Антоніо Вівальді.
Щорічний фестиваль відбувається 21 листопада. Покровитель — San Marco Evangelista.
Зміст |
Історія [ред.]
- Докладніше у статті Венеціанська республіка
Поселення з 5 століття до Р.Х., місто з початку IX століття. З IX—X по XVI століття — крупний центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. В середні віки республіка (з кінця XIII століття олігархічна, під керівництвом дожа) із значною підвладною територією. У 1797–1805 і 1815–1866 Венеція — володіння Австрії.
Демографія [ред.]
Населення за роками:
Станом на 31 грудня 2010 року в Венеція офіційно проживав 29 281 іноземець з 136 країн, серед них 5189 громадян Євросоюзу та 2242 громадяни України[4].
Географія [ред.]
 |
Цю статтю можливо потрібно повністю переписати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (серпень 2012) |
Порт на Адріатичному морі (вантажообіг понад 20 млн. тонн на рік); міжнародний аеропорт ім. Марко Поло. Історичний центр розташований на 118 островах Венеціанської лагуни, розділених 150 каналами і протоками, через які перекинуто близько 400 мостів (зокрема Ріальто і так званий міст Зітхань, обидва побудовані в кінці XVI століття).
Промислово-портова частина Венеції материкова.
Суднобудування і судноремонт, кольорова металургія, нафтопереробна, хімічна, електротехнічна, легка промисловість.
Ремісниче виробництво художніх виробів зі скла (острів Мурано; музей), мережив (острів Бурано), мозаїки.
Університет, консерваторія (1916). Музеї (зокрема Галерея Академії мистецтв). Перший загальнодоступний оперний театр (1637–1812), оперний театр «Феніче» (1792).
Острівна Венеція — морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Внутрішньоміські перевезення на моторних судах, гондолах, баржах.
Уздовж каналів і вузьких кривих вулиць розташовуються багато декоровані церкви, палаци. На центральній площі Сан-Марко — собор (IX—XV століття), Палац дожів (XIV—XV століть), Стара бібліотека Сан-марко (XVI століття), будівлі релігійних братерств (скоул), монастирі. Місто і лагуна включені в список Світової спадщини.
Адміністративний поділ [ред.]
Гранд-канал (Canal Grande), звиваючись S-подібно, проходить через центр Венеції, слідуючи старому руслу річки. Його сторони, у свою чергу, визначають 6 адміністративних районів (сест'єрі), що склалися ще в Середньовіччі:
 |
|
Місця [ред.]
П'яца Сан-Марко — центральна площа.
Сан-Мікеле — острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них: Сєрґєй Дягілєв, Ігор Стравінскій, Іосіф Бродскій, Езра Паунд та ін.
Гранд-канал — головна вулиця Венеції. Для пішоходів недоступна.
Музей Пеґґі Ґуґґенгайм — художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.[5].
Сусідні муніципалітети [ред.]
- Кампанья-Лупія
- Кавалліно-Трепорті
- Кіоджа
- Єзоло
- Маркон
- Мартеллаго
- Міра
- Мольяно-Венето
- Музіле-ді-П'яве
- Куарто-д'Альтіно
- Скорце
- Спінеа
Венеціанські храми [ред.]
-
Церква Сан-Джорджо дей Гречі
.jpg)
Відомі особи, пов'язані з Венецією [ред.]
- дож Енріко Дандоло (1115/1120 — 1205) — дож, політик, полководець
- Марко Поло(1254–1324) — купець, шпигун, дослідник, мандрівник
- Арістотель Фіораванті(1415 ?- 1486 ?) — цивільний і військовий інженер, артилерист, архітектор
- Альвізе Віваріні(1446 ? — 1502) — художник
- Марко Базаіті(1470–1530) — художник
- Джованні Джироламо Савольдо(1480–1548) — художник
- Андреа Палладіо(1508–1580) — архітектор
- Вінченцо Скамоцці(1548–1616) — архітектор
- кондотьєр Коллеоні() —
- Андреа Веррокіо(1435–1488) — художник, скульптор
- Лоренцо ді Креді(1459–1537) — художник
- Вітторе Карпаччо (1455/1465 — бл. 1526) — художник
- Джованні Белліні(1430 ?— 1516) — художник
- Джорджоне(1477 ? — 1510) — художник
- Тиціан(1480/1485 — 1576) — художник
- Якопо Тінторетто(1518–1594) — художник
- Себастьяно дель Пьомбо(1485 ? — 1547) — художник
- Паоло Веронезе(1528–1588) — художник
- Ніколо Реньєрі(1591–1667) — художник
- Доменіко Фетті(1589–1623) — художник
- Томазо Джованні Альбіноні (1671–1751) — композитор
- Бальдассаре Ґалуппі (1706–1785) — композитор
- Бернардо Белотто(1720–1780) — художник
- Розальба Кар'єра(1675–1757) — жінка художниця
- Антоніо Вівальді(1678–1741) — композитор
- Джакомо Казанова(1725–1798) — авантюрист, письменник
- Карло Ґольдоні(1707–1793) — драматург
- Джованні Баттіста Тьєполо(1696–1770) —
- Андреа Аппіані, (1754–1817) — художник, організатор музею
- Врубель Михайло Олександрович(1856–1910) — художник
- Муратов Павло Павлович (1881–1950) — російський письменник
- Дягілєв Сергій Павлович(1872–1929) — імпресаріо
- Бродський Йосип Олександрович (1940–1996) — поет
- П'єтро Серантоні (*1906 — †1964) — колишній італійський футболіст, півзахисник, згодом — футбольний тренер.
Галерея зображень [ред.]
-
Пристань
-
Вапоретто
-
Товарний човен
-
Вантажні роботи
-
Поліція
-
Карабінери
-
Податкова служба
-
Швидка допомога
-
Вогнеборці (Vigili del Fuoco)
-
Прибрежна охорона (Guardia Costiera)
-
Палаццо Контаріні Боволо
-
Громадський фонтан в Дорсодуро
-
Арсенал
Див. також [ред.]
- Венеціанська республіка
- Таласократія
- Музеї Венеції
- Венеційський кінофестиваль
- Венеціанський карнавал
- Венеційський бієнале
- Венеціанське скло
- Список мостів Венеції
- 487 Венеція — астероїд, названий на честь міста.
Примітки [ред.]
- ↑ «Демографічний баланс 2010 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 вересня 2011.(італ.)
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ BBC News: Mock funeral for Venice's 'death'(англ.)
- ↑ «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Міла Тєшаєва: Дивовид // Український тиждень № 3 (168) від 21 січня 2011 Посилання
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Venezia |
- Official Site of the City of Venice
- Віртуальна прогулянка всіма вулицями і каналами Венеції
- Перелік музеїв Венеції
- UNESCO Venice Office
- Official Tourism and Events Site of the City of Venice
- Padua-Venice Metropolitan Area
- La Biennale
- Marciana Library
- Casinò Municipale
- Musei Civici Veneziani
- Museo Guggenheim
- Bevilacqua La Masa Foundation
- Cini Foundation
- Venice Marathon
- Querini Stampalia Foundation
- Teatro La Fenice
- ACTV Water Buses in Venice
- Венеція — мости та вулиці
- Палаци і церкви відображаються у вікнах Венеції
- Венеція — фото пам'яток міста
 |
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
