Папа Римський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Папська емблема

Папа Римський (від лат. papa — Папа, батько; з грец. παπάς — патріарх, священик від грец. πατήρ — батько).^[1] — або Понтифік — глава Католицької Церкви, єпископ Риму і голова держави Ватикан.

[ред.] Богословське підґрунтя

П'єтро Перуджіно «Вручення Ключів Святому Петру». Традиційне зображення передачі Святому Петру ключів від Святого Престолу. Сикстинська капела Ватикан (1492)

Католицька церква обґрунтовує владу Римського єпископа наступництвом апостола Петра, що прийняв у Римі мученицьку смерть. Хоча Новий Заповіт містить лише відомості про подорож Петра до Антіохії (Гал. 2:11), про знаходження Петра у Римі говорять передання перших століть існування християнства.

Католики вважають, що саме апостолові Петру Ісус заповідав очолити Церкву, при цьому виділяють наступні моменти Євангелія:

Тут Ісус назвав Симона сина Йони Петром (Πέτρος), що в перекладі з грецької означає Скеля.

Богослови наголошують на тому, що Ісус порівнював вірних своєї Церкви з вівчарнею, а себе називав Пастиром.

[ред.] Влада Папи Римського

У Католицькій Церкві влада Папи має виключний характер. конституції Pastor aeternus 1870 року наділяє Папу «найвищою і повною юрисдикцією над Римокатолицької Церквою як у питаннях віри і моралі, так і в питаннях дисципліни і управління», а також владою «над кожною з Церков, що знаходяться у спілкуванні з Папою і над кожним без винятку священиком і віруючим, незалежно від будь-яких прав земної влади» (канон 218, № 1-2). Адміністративний корпус, що керує справами Папи, називається Римська Курія, збірна назва для Римської Курії та Папи Римського у сукупності — Святий престол.

У питаннях віри і моралі Папа стежить за чистотою віровчення, тобто відкидає псевдоучения, керує місіонерською діяльністю, скликає Вселенські собори католицької церкви, веде їхні засідання (особисто або за допомогою уповноважених їм осіб), затверджує їхні рішення, переносить або розпускає собори (у випадку смерті папи під час собору, його засідання припиняються до виборів нового Папи). На Першому ватиканському соборі 1870 року було оголошено, що вчення у справах віри або моралі, які Папа проголошує урочисто ex cathedra, тобто як Пастир і Вчитель всіх християн, силою своєї найвищої апостольської влади, - вважаються непомильними і зобов'язують в усій Церкві (Догмат про непомильність Папи).

Папа наділений найвищою судовою владою в церкві. Будь-яка судова справа може бути подана йому як до першої інстанції. Лише йому підсудні кардинали, нунції і єпископи, обвинувачувані в карних злочинах. Папа вирішує справи в 3-й інстанції по апеляціях у церковних процесах. Забороняється звертатися до світського суду з оскарженням вироку, винесеного папою.

Папі належить вища виконавча влада в церкві: він засновує, змінює й ліквідує єпископства; призначає, затверджує на посаді, переводить і зміщає єпископів; заповнює вакансії, розпоряджається на вищому рівні церковним майном, здійснює право проголошувати блаженними й святими.

Папа — гарант всезагальності і єдності католицької церкви. Оскільки Папа — гарантія єдності церкви, то й папська влада — суверенна. Через папу діють на повну силу й частини церкви. Єдиновладдя Папи необхідно для дотримання законності й для підтримки порядку усередині церкви.

Також Папа є головою світської держави Ватикан, що займає 44 гектари. У 756—1870 роках Папа головував так званою Папською областю, що займала значну частину півночі Італії.

[ред.] Повний титул

Повний титул згідно Annuario Pontificio — щорічного видання Ватикану (в дужках латинською, італійською, польською, англійською, російською мовами):

1. Єпископ Риму (Episcopus Romanus; Vescovo di Roma; Biskup Rzymu; Bishop of Rome; Епископ Рима)
2. Вікарій Христа (Vicarius Christi; Vicario di Gesù Cristo; Wikariusz Jezusa Chrystusa; Vicar of Christ; Викарий Христа)
3. Наступник Святого Петра (Наступник Князя апостолів) (Successor principis apostolorum; Succesore del Principe degli Apostoli; Następca Księcia Apostołów; Successor of the Prince of the Apostles; Преемник князя апостолов)
4. Верховний первосвященик Вселенської Церкви (походить від Pontifex Maximus — великий (найвищий) понтифік — титул найвищого жреця Давнього Риму, а згодом перших пап; наступність титулу видно в італійській і англійській назвах) (Caput universalis ecclesiae; Sommo Pontefice della Chiesa Universale; Najwyższy Kapłan Kościoła Powszechnego; Supreme Pontiff of the Universal Church ; Верховный первосвященник Вселенской Церкви)
5. Примас Італії (Primatus Italiae; Primate d'Italia; Prymas Italii; Primate of Italy; Примас Италии)
6. Архієпископ-Митрополит Римської Провінції (Archiepiscopus ac metropolitanus provinciae ecclesiasticae Romanae; Arcivescovo e Metropolita della Provincia Romana; Arcybiskup і Metropolita Prowincji Rzymskiej; Archbishop and Metropolitan of the Roman Province; Архиепископ и митрополит Римской провинции)
7. Глава Ватиканської держави (Princeps sui iuris civitatis Vaticanae; Sovrano dello Stato della Città del Vaticano; Głowa Państwa Watykan; Sovereign of the State of the Vatican City; Суверен государства-города Ватикан)
8. Раб рабів Божих (Servus Servorum Dei; Servo dei Servi di Dio; Sługa sług Bożych; Servant of the Servants of God; Раб рабов Божьих).

Застарілі титули:

1. Патріарх Заходу (лат. Patriarcha Occidentis). В березні 2006 в офіційному Папському виданні «Annuario pontificio» Бенедикт XVI цим титулом вже не підписався.
2. Вікарій Апостольського престолу.

[ред.] Традиції

Іван Павло II під час генеральної аудієнції, 29 вересня 2004 року, площа св. Петра у Ватикані

Бенедикт XVI

[ред.] Вибори Папи Римського

Докладніше у статті: Конклав

Папа Римський обирається довічно на зборах кардиналів (конклаві) після смерті свого попередника (або зречення, що буває вкрай рідко). Теоретично, Папою може бути обраний будь-який неодружений чоловік-католик, хоча на практиці останні кілька століть папами ставали винятково кардинали.

[ред.] Ім'я Папи

Відразу після обрання на конклаві новий Папа вибирає собі ім'я й відповідний номер, під якими він буде правити. Після 1555 року всі римські папи міняли ім'я при вступі на престол, хоча папа формально робити це не зобов'язаний. Серед найбільш використовуваних імен - Лев, Бенедикт, Климент, Пий, Григорій, Інокентій, а до 1410 також Іоанн. За традицією Папи ніколи не беруть ім'я Петра, яке носив апостол Петро.

[ред.] Форми звертання

• Ваше Святійшество
• Святий Отець

[ред.] Смерть Папи

Після того, як камерленг офіційно засвідчить смерть Папи, починається період Sede vacante - вакантного престолу, що триває до виборів нового понтифіка. Після того як фізичну смерть папи римського засвідчать лікарі, за звичаєм відбувається наступний обряд, що підтверджує смерть юридично. Кардинал має лише тричі покликати померлого його хресним ім'ям у присутності папського церемоніймейстера, прелатів, секретаря та канцлера Апостольської палати. Раніше також також мав тричі вдарити срібним молоточком по лобі померлого. Якщо Папа не відгукнувся, кардинал-камерленг вимовляє фразу на латині: «Vere Papa mortuus est», після чого починається період Sede Vacante, протягом якого Святий престол лишається не зайнятим монархом до закінчення виборів нового папи.

[ред.] Зречення

Кодекс канонічного права передбачає право Папи відректися від Престолу, причому це зречення не потребує утвердження: єдиною умовою дійсності зречення є вільно виражена воля Папи. На поточний момент, останнім Папою, що скористався цим правом, був Григорій XІІ в 1415 році. Існує припущення, що на початку 2000-х років Іоанн Павло ІІ обмірковував можливість зречення у зв'язку з поганим станом здоров'я. Офіційно ця точка зору не підтверджена.

[ред.] Символи

Папа Пій ІІ в тіарі, малюнок Пінтуріккьо (1502-1507)

До символів, що відрізняють Папу від інших єпископів відноситься тіара, або потрійна корона. Не відомо, коли римьскі єпископами почали використовували тіару, відомо лише, що це сталося до дару Костянтина. Тіара є символом папства, проте останнім часом не використовується. Павло VI, продав власну тіару і віддав гроші бідним. Іоанн Павло I відмовився від коронації, Іван Павло II також також ухилився від коронації і не носив тіари. Бенедикт XVI відмовився використати тіару навіть на власному гербі, хоча використав потрійну митру, як символ духовної влади.

Іншими особливими знаками є Кільце рибалки та печатка із зображенням святих Петра і Павла, призначена для штампування у свинцю та золоті найбільш урочистих документів, званих буллами. Після засвідчення смерті Папи, камерленг ламає ці символи в присутності трьох інших кардиналів, що є знаком кінця правління даного Папи.

Папа, на відміну від інших єпископів, не використовує зігнутого посоху, але використовує простий хрест. Ця традиція була введена папою Інокентієм III.

[ред.] Папи Римські в Україні

На території України перебували та загинули мученицькою смертю Папи Римські св. Климент І (?100 р.) і Мартин І (655 р.).

У червні 2001 р. Іван Павло II відвідав з офіційним візитом Україну та відправив меси у Києві та Львові.

[ред.] Список Римських Пап

Докладніше у статті: Список Римських Пап

Чільний Папа Римський, Бенедикт XVI — 265-й за рахунком, якщо вести відлік від Апостола Петра. Найдовше титул Папи Римського обіймали:

1. Пій IX (1846—1878): 31 рік, 7 місяців і 23 дні (11 560 днів).
2. Іван Павло II (1978—2005): 26 років, 5 місяців і 18 днів (9 665 днів).
3. Лев XIII (1878—1903): 25 роки, 5 місяців і 1 день (9 281 днів).
4. Пій VI (1775—1799): 24 роки, 6 місяців і 15 днів (8 962 днів).
5. Адріан I (772—795): 23 роки, 10 місяців і 25 днів (8 729 днів).
6. Пій VII (1800—1823): 23 роки, 5 місяців і 7 днів (8 560 днів).
7. Олександр III (1159—1181): 21 рік 11 місяців і 24 дні (8 029 днів).
8. Сільвестр I (314—335): 21 рік 11 місяців і 1 день (8 005 днів).
9. Лев I (440—461): 21 рік, 1 місяць і 13 днів. (7 713 днів).
10. Урбан VIII (1623—1644): 20 років, 11 місяців і 24 дні (7 664 днів).

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Папа Римський

• Святий Престол - Святий Отець — вебсайт про Святих Отців (починаючи з Папи Лева XIII)
• Інтернет-сервіс апостольської столиці
• Сучасний документ, що окреслює владу Папи
• Католицьке обґрутнування примату і непогрішності Папи
• Особисті герби римських пап

п • о • р

Папи Римські

Петро • Лін • Анакліт • Климент I • Еварист • Олександр I • Сікст I • Телесфор • Гігін • Пій I • Анікет • Сотер • Елевтерій • Віктор I • Зеферин • Калікст I • Урбан I • Понтіан • Антер • Фабіан • Корнелій • Луцій I • Стефан I • Сікст II • Діонісій • Фелікс I • Євтихій • Гай • Марцелін • Марцел I • Євсевій • Мильтіад • Сільвестр I • Марк • Юлій I • Ліберій • Дамасій I • Сиріцій • Анастасій I • Инокентій I • Зосима • Боніфацій I • Целестін I • Сікст III • Лев I • Гіларій • Сімпліцій • Фелікс III (II) • Геласій I • Анастасій II • Симах • Гормізд • Іоанн I • Фелікс IV (III) • Боніфацій II • Іоанн II • Агапіт I • Сільверій • Вігілій • Пелагій I • Іоанн III • Бенедикт I • Пелагій II • Григорій I • Сабініан • Боніфацій III • Боніфацій IV • Адеодат I • Боніфацій V • Гонорій I • Северин • Іоанн IV • Теодор I • Мартин I • Євгеній I • Віталій • Адеодат II • Домн • Агафон • Лев II • Бенедикт II • Іоанн V • Конон • Сергій I • Іоанн VI • Іоанн VII • Сизиній • Костянтин • Григорій II • Григорій III • Захарій • Стефан II • Стефан II (III) • Павло I • Стефан III (IV) • Адріан I • Лев III • Стефан IV (V) • Пасхалій I • Євгеній II • Валентин • Григорій IV • Сергій II • Лев IV • Бенедикт III • Миколай I • Адріан II • Іоанн VIII • Марин I • Адріан III • Стефан V (VI) • Формоз • Боніфацій VI • Стефан VI (VII) • Роман • Теодор II • Іоанн IX • Бенедикт IV • Лев V • Сергій III • Анастасій III • Ландон • Іоанн X • Лев VI • Стефан VII (VIII) • Іоанн XI • Лев VII • Стефан VIII (IX) • Марин II • Агапіт II • Іоанн XII • Лев VIII • Бенедикт V • Іоанн XIII • Бенедикт VI • Бенедикт VII • Іоанн XIV • Іоанн XV • Григорій V • Сильвестр II • Іоанн XVII • Іоанн XVIII • Сергій IV • Бенедикт VIII • Іоанн XIX • Бенедикт IX • Сильвестр III • Бенедикт IX • Григорій VI • Климент II • Бенедикт IX • Дамасій II • Лев IX • Віктор II • Стефан IX (X) • Миколай II • Олександр II • Григорій VII • Віктор III • Урбан II • Пасхалій II • Геласій II • Калікст II • Гонорій II • Іннокентій II • Целестин II • Луцій II • Євгеній III • Анастасій IV • Адріан IV • Олександр III • Луцій III • Урбан III • Григорій VIII • Климент III • Целестин III • Іннокентій III • Гонорій III • Григорій IX • Целестин IV • Іннокентій IV • Олександр IV • Урбан IV • Климент IV • Григорій X • Іннокентій V • Адріан V • Іоанн XXI • Миколай III • Мартин IV • Гонорій IV • Миколай IV • Целестин V • Боніфацій VIII • Бенедикт XI • Климент V • Іоанн XXII • Бенедикт XII • Климент VI • Іннокентій VI • Урбан V • Григорій XI • Урбан VI • Боніфацій IX • Іннокентій VII • Григорій XII • Мартин V • Євгеній IV • Миколай V • Калікст III • Пій II • Павло II • Сікст IV • Іннокентій VIII • Олександр VI • Пій III • Юлій II • Лев Х • Адріан VI • Климент VII • Павло III • Юлій III • Марцел II • Павло IV • Пій IV • Пій V • Григорій XIII • Сікст V • Урбан VII • Григорій XIV • Іннокентій IX • Климент VIII • Лев XI • Павло V • Григорій XV • Урбан VIII • Іннокентій X • Олександр VII • Климент IX • Климент X • Іннокентій XI • Олександр VIII • Іннокентій XII • Климент XI • Іннокентій XIII • Бенедикт XIII• Климент XII • Бенедикт XIV • Климент XIII • Климент XIV • Пій VI • Пій VII • Лев XII • Пій VIII • Григорій XVI • Пій IX • Лев XIII • Пій X • Бенедикт XV • Пій XI • Пій XII • Іоанн XXIII • Павло VI • Іван Павло І • Іван Павло II • Бенедикт XVI

 

Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим.