Тибето-бірманські мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тибето-бірманські мови | |
|---|---|
| Поширена в: | Східна, Південно-Східна і Південна Азія |
| Носії: | 50 млн. (2005 рік) |
| Класифікація: | Сино-тибетські мови
|
| Час розходження: | Межа 5 і 4 тисячоліть до н.е. |
| Частка збігів: | 20% |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Тибето-бірманські мови — мовна сім'я або підсім'я сино-тибетських мов, поширена в Східній, Південно-Східній і Південній Азії, у тому числі в М'янмі, Тибеті, північному Тайланді, В'єтнамі, Лаосі, на ділянках центрального китаю, півночі Непалу, сході Бангладеш, Бутані, півночі Пакистану, частинах Індії, хоча в більшості згаданих країн мови групи на є основними. Сім'я містить біля 350 мов, найбільшою з яких за числом носіїв є бірманська (32 млн.).
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
