Репродуктивна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Репродуктивна система
Scheme female reproductive system-uk.svg
Схематичне зображення жіночої репродуктивної системи
Penis uk.svg
Схематичне зображення чоловічої репродуктивної системи
Латинська назва systemata genitalia

Репродуктивна система, або Статева система, Система розмноження — система статевих органів багатоклітинних живих організмів (тварин, рослин, грибів тощо), яка відповідає за їх розмноження.

У тварин репродуктивні системи представників різних статей одного виду нерідко сильно відрізняються (на відміну від інших систем органів, які у представників різних статей відрізняються мало). Ці відмінності приводять до створення нових комбінацій генетичного матеріалу, що може призвести до більшої пристосованості потомства[1]. Деякі речовини (гормони і феромони) також грають важливу роль в репродуктивній системі тварин.

У більшості хребетних тварин репродуктивна система має подібний план будови: статеві залози (гонади) — вивідні протоки — зовнішні статеві органи. Основні органи репродукційної системи людини включають геніталії (статевий член і піхву), а також внутрішні органи, в тому числі гонади, що виробляють статеві клітини (сім’яники і яєчники). Захворювання репродуктивної системи людини широко поширені, особливо хвороби, що передаються статевим шляхом[2].

Репродуктивна система людини[ред.ред. код]

Розмноження (репродукція) людини відбувається в результаті внутрішнього запліднення, що відбувається під час статевого акту. Людина як біологічний вид характеризується високим ступенем статевого диморфізму. Крім різниці у первинних статевих ознаках існує суттєва різниця у вторинних статевих ознаках і сексуальній поведінці.

Жіноча репродуктивна система[ред.ред. код]

Жіночу статеву систему поділяють на 2 групи органів: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх статевих органів відносять: малі та великі статеві губи з розташованими на них залозами, клітор і вхід у піхву; до внутрішніх — піхва, матка, маткові труби, яєчники. Піхва відкривається назовні через вульву, яка включає великі і малі статеві губи, клітор і уретру; під час статевого акту ця область зволожується виділеннями з бартолінових залоз.

Репродуктивна система жінки складається з органів, розташованих переважно всередині тіла у тазовій області. Вона складається з трьох основних частин: піхви, в яку потрапляє сперма, матка, у якій розвивається зародок і яєчники, в яких відбувається дозрівання яйцеклітини. Жіночі груди теж відносяться до репродуктивної системи і відіграють важливу роль у постнатальному розвитку дитини (див. вигодовування груддю).

Чоловіча репродуктивна система[ред.ред. код]

Чоловіча репродуктивна система — система органів, розташованих зовні тіла близько таза, які беруть участь у процесі репродукції. Первинна функція чоловічої репродуктивної системи полягає у виробленні чоловічих статевих гамет (сперматозоїдів) для запліднення яйцеклітини. Чоловічі статеві органи включають яєчка і їх протоками, статевий член, а також допоміжний орган — передміхурову залозу.

Яєчка (тестикули) — парні залози, які підвішені в мошонці на насіннєвому канатику. Вага кожного яєчка — 10-15 г. Мають овальну форму, складаються з насінних канальців. Прямим призначенням яєчок є вироблення сперми — рідини, що містить чоловічі статеві клітини — сперматозоїди. Крім цього, яєчка відповідають за секрецію чоловічих статевих гормонів — андрогенів.

Захворювання репродуктивної системи людини[ред.ред. код]

Як і інші складні системи органів, репродуктивна система людини вражається великою кількістю захворювань. Виділяють чотири основні їхні категорії:

Репродуктивна система хребетних тварин[ред.ред. код]

Ссавці[ред.ред. код]

Новонароджене дитинча кенгуру, прикріпилися до молочної залози всередині сумки

Репродуктивна система ссавців влаштована за єдиним планом, однак між репродуктивними системами багатьох тварин і людини існують суттєві відмінності. Наприклад, статевий член більшості самців ссавців у неерегованому стані знаходиться всередині тіла, а також містить кістку або бакулюм. Крім того, самці у більшості видів не перебувають у постійному стані фертильності, як у приматів.

Як у людини, у більшості груп ссавців сім'яники знаходяться у мошонці, але є і види, у яких насінники розташовані усередині тіла, на черевній поверхні тіла, а в інших, наприклад, слонів, сім'яникизнаходяться в черевній порожнині біля нирок[3][4].

Самки сумчастих мають два піхви, які сполучаються спільним вихідним отвором, але ведуть до двох різних відділів всередині матки. Дитинчата сумчастих зазвичай розвиваються в зовнішній сумці, в якій розташовані молочні залози. Новонароджений, напівсформований ембріон, прикріплюється до залози і поступово завершує постнатальний розвиток.

Птахи[ред.ред. код]

У самців і самок птахів є клоака, отвір, через яке виходять назовні яйця, сперма і продукти виділення. Статевий акт відбувається при з'єднанні губ клоак самця і самки, причому у самця стінки клоаки трохи вивертаються назовні. Таким чином, самець переносить сперму в клоаку самки. Цей процес іноді називається «поцілунок клоак». У деяких видів птахів (більшості водоплавних птахів) є особливий орган, фалос, що виконує функцію, аналогічну функції статевого члена ссавців. Самки птахів відкладають амніотичні яйця, в який розвиваються дитинчата. У птахів, на відміну від більшості хребетних, тільки один функціонуючий яєчник і яйцепровід[5]. Птахи, як і ссавці, проявляють високий рівень турботи про потомство.

Рептилії і амфібії[ред.ред. код]

Самка жаби сидить на у виметаній ікрі

Майже усі рептилії проявляють статевий диморфізм, запліднення відбувається через клоаку. Деякі рептилії відкладають яйця, у той час як інші — живородящі. Репродуктивні органи зазвичай розташовані в клоаці. У більшості самців рептилій є копулятивні органи, які заховані або вивернуті навиворіт і заховані усередині тіла. У самців черепах і крокодилів є схожий на статевий член орган, а у самців змій і ящірок ці органи парні.

У більшості амфібій спостерігається зовнішнє запліднення. Зазвичай воно відбувається у воді, хоча у деяких амфібій (безногі земноводні) запліднення внутрішнє[6]. В усіх амфібій гонади парні і з'єднані з клоакою вивідними протоками.

Риби[ред.ред. код]

Способи розмноження риб різноманітні. Більшість риб метають ікру у воду, де відбувається зовнішнє запліднення. Під час розмноження самки виділяють в клоаку, а потім у воду велику кількість яйцеклітин (ікра), а один або більше самців того ж виду виділяють «молочко» — білу рідину, що містить велику кількість сперматозоїдів. Існують також риби із внутрішнім заплідненням, яке відбувається за допомогою тазових або анальних плавників, модифікованих таким чином, що утворюється спеціалізований орган, схожий на статевий член[7]. Існує невелике число живородящих видів риб, тобто розвиток заплідненої ікри відбувається в клоаці, і в зовнішнє середовище виходить не ікринка, а мальок[8].

У більшості видів риб є парні гонади — або яєчники, або насінники. Однак існують деякі гермафродитні види[9], наприклад, Pomacentridae, що живуть у коралових рифах.

Репродуктивна система безхребетних тварин[ред.ред. код]

Безхребетні мають дуже різні за будовою репродуктивні системи, єдиною загальною ознакою яких є відкладання яєць. Окрім головоногих молюсків і членистоногих, майже всі безхребетні гермафродитні і розмножуються за допомогою зовнішнього запліднення.

Головоногі молюски[ред.ред. код]

Головоногий молюск Nautilus Pompilius

Всім головоногим молюскам властивий статевий диморфізм. Вони розмножуються, відкладаючи яйця. У більшості запліднення напів-внутрішнє, тобто самець поміщає гамети усередині порожнини мантії самки. Чоловічі гамети, які утворилися в єдиному насіннику запліднюють яйцеклітину в єдиному ж яєчнику[10].

«Статевий член» у більшості самців головоногих молюсків без раковини (Coleoidea) — довгий і м'язистий кінець вивідної протоки сім'япроводу, який переносить сперматофори до модифікованої кінцівки, званої гектокотілусом. Гектокотілус, у свою чергу, переносить сперматофори до самки. У видів без гектокотілуса «статевий член» довгий, може виходити за межі порожнини мантії і переносити сперматофори відразу до самки.

Багато видів головоногих молюсків втрачають гонади під час розмноження і тому можуть розмножуватися один раз в житті. Більшість таких молюсків вмирають після розмноження. Єдині головоногі, здатні розмножуватися декілька років поспіль — самки наутилуса, які регенерують гонади. Самки деяких видів головоногих проявляють турботу про потомство.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Reproductive System 2001 Body Guide powered by Adam
  2. STD's Today National Prevention Network, Center for Disease Control, United States Government, retrieving 2007
  3. L. Werdelina, and A. Nilsonne 1999. The Evolution of the Scrotum and Testicular Descent in Mammals: a Phylogenetic View. Journal of Theoretical Biology Volume 196, Issue 1
  4. Descent of the testicles. P.Z. Myers. Pharyngula blog. 2004.
  5. Avian Reproduction: Anatomy & the Bird Egg Gary Ritchison. BIO 554/754 Ornithology. Eastern Kentucky University.
  6. Grzimek, B. (1974). Grzimek's Animal Life Encyclopedia: Volume 5 Fishes II & Amphibians. New York: Van Nostrand Reihnhold Co. с. p. 301–302. ASIN B000HHFY52. 
  7. Fish Reproduction
  8. Science, Biology, and Terminology of Fish reproduction: Reproductive modes and strategies-part 1. 2002. MARTIN MOE. THE BREEDER'S NET Online Magazine
  9. Bony Fish Reproduction 2002. SeaWorld/Busch Gardens Animal Information Database.
  10. Cephalopods. The Living World of Molluscs. Robert Nordsieck.