Тоні Коллетт
| Тоні Коллетт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Toni Collette | ||||
_(cropped).jpg) | ||||
| Тоні Коллетт на фестивалі Tropfest, Сідней, Австралія, 2012 рік | ||||
| Ім'я при народженні |
Тоні Коллетт Toni Collett | |||
| Народилася |
1 листопада 1972 (50 років) Glebed, City of Sydneyd, Новий Південний Вельс, Австралія | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австралія | |||
| Діяльність | акторка, співачка, акторка озвучення, кіноакторка, акторка театру, кінопродюсерка | |||
| Alma mater | Blacktown Girls High Schoold і Національний інститут драматичного мистецтваd (1992) | |||
| Роки діяльності | 1990 — сьогоднішній день | |||
| Чоловік | Дейв Галафассі (2003-) | |||
| Діти | 2 | |||
| Провідні ролі | Тара Грегсон «Нав'язливі стани Тари» | |||
| IMDb | ID 0001057 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Прайм-тайм премія «Еммі» (2009), «Золотий глобус» (2010) | ||||
|
| ||||
 Тоні Коллетт у Вікісховищі | ||||
Тоні Коллетт-Галафассі (англ. Toni Collette-Galafassi; нар. 1 листопада 1972, Сідней, Новий Південний Уельс) — австралійська актриса театру, кіно і телебачення, також продюсер і співачка. Відома по своїм ролям у незалежному кіно, а також по ролям другого плану у фільмах провідних кінокомпаній, за які отримала чисельні нагороди.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки життя[ред. | ред. код]
Тоні Коллетт народилась 1 листопада 1972, у Сіднеї і була старшою з трьох дітей.[3][4] Її батько Боб Коллетт був водієм вантажівки, а мати Джуді працювала консультантом у колл-центрі по обслуговуванню клієнтів.[3] Попри скрутне економічне становище родини, батьки докладали зусиль, щоб діти відчували їхню турботу і підтримку.[5][6] Навчаючись у середньозагальній школі для дівчаток района Блектаун, Тоні була досить активною та любила займатись волейболом, танцями і плаванням.[6][7] Також вона брала участь у місцевих співочих конкурсах і мріяла зіграти у мюзиклі, тому що дуже любила співати і танцювати.[8][9]
Свою першу роль Коллетт зіграла у шкільній виставі, мюзиклу Godspell, коли їй виповнилось 14 років, пройшовши кастинг і заспівавши пісню Вітні Г'юстон «Saving All My Love for You».[10][11] Тоні пригадує, що вирішила стати актрисою в наступні роки,[5] коли побачила блискучу гру Джеффрі Раша у виставі «Нотатки божевільного» (1989).[12] У віці 16 років в тому ж 1989 році, з дозволу і підтримки батьків, Коллетт переводиться до Австралійського Театру для Юнаків (Australian Theatre for Young People). Коллетт зазначає: «не те, щоб я була не здатна вчитись у звичайній школі, або не любила навчання, просто акторська діяльність мені була більше до вподоби. І я не шкодую про це рішення, але й досі не можу повірити, що його здійснила».[7] Разом з цим Тоні змінює своє прізвище і повертає літеру «e» (Toni Collette),[3] яку свого часу прибрав Stanley Collett.[13] Це повинно було зробити її ім'я більш благозвучним і відповідним до сценічного імені. У 1991 році Тоні Коллетт вступає до Національного Інституту Драматичного Мистецтва (National Institute of Dramatic Art), але через 18 місяців навчання йде звідти, заради участі у виставі «Дядя Ваня» (1992), граючи роль Соні, одним з її партнерів по сцені став Джеффрі Раш якому дісталась головна роль.[9][14]
Акторська кар'єра[ред. | ред. код]
Свій дебют у великому кіно, Тоні Коллетт здійснила в австралійській драмі «Спотсвуд» (1992), але після цього їй знадобилось пару років, щоб отримати наступні ролі, які і стали рушієм її акторської кар'єри. За австралійську комедійну драму «Весілля М'юріел» (1994) Коллетт була номінована на премію «Золотий глобус» у категорії найкраща жіноча роль у комедії або мюзиклі. Досягнувши успіху Тоні продовжує працювати в австралійській кіноіндустрії, а також починає грати другорядні ролі у великих голлівудських проєктах, за один з яких «Шосте відчуття» (1999) отримує номінацію на премію «Оскар» у категорії найкраща жіноча роль другого плану. Ця роль принесла Тоні Коллетт світову відомість.
Тонні Коллетт продовжує зніматись у фільмах різноманітного жанру, трилери «У чужому ряді» (2002), драми «Години» (2002), комедії «Хочу бути тобою» (2005), комедійні фільми жахів «Нічка жахів» (2011) та «Крампус» (2015) і детективи «Ножі наголо» (2019). Окрім фільмів Коллетт бере участь у серіалах, за один з яких «Нав'язливі стани Тари» (2008—2011) здобуває премії «Еммі» і «Золотий глобус» у категорії найкраща жіноча роль комедійного серіалу або мюзикла.
Особисте життя[ред. | ред. код]
На початку своєї кар'єри, ставши відомою і опинившись в центрі уваги преси, Тоні починає боротися з булімією та панічними атаками.[9] В цей період свого життя вона п'ять разів голить голову, багато подорожує і навіть купляє квартиру в Лондоні. Але довго там не затримується, бо вже через пару місяців вона побачила, як чоловік бився головою о стовп лише в 30 метрах від її помешкання.[15]
У 1997 році Коллетт зустрічається зі своїм партнером по зйомках фільма «Оксамитова золота копальня», Джонатоном Ріс-Мейєрсом, але вже десь після року їхні стосунки припинились. Пізніше Тоні згадує, що ці стосунки були занадто розпусними, під впливом алкоголю та можливо навіть небезпечними.[16]
У 2002 році Тоні Коллетт знайомиться з музикантом Дейвом Галафассі і вже наступного 2003 року вони одружуються за традиційною буддистською церемонією.[17] Подружжя виховує доньку Сейдж Флоренс, народжену 9 січня 2008 року[18] та сина Арло Роберта, народженого 22 квітня 2011 року.[19]
На початку 2000-х Коллетт разом родиною мешкали у Сіднеї, перед тим як переїхали до Лос-Анджелеса.[15] Але в 2019 році після 10 років у США вони повертаються додому в Австралію у Сідней.[15][20]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1984 | с | Сільська лікарня | A Country Practice | Трейсі |
| 1992 | ф | Спотсвуд | Spotswood | Венді Робінсон |
| 1994 | ф | Особливість дівчини на марші | This Marching Girl Thing | Сінді |
| 1994 | ф | Весілля М'юріел | Muriel's Wedding | М'юріел Геслоп |
| 1995 | ф | Злодій і швець | The Thief and the Cobbler | озвучка, няня і чаклунка |
| 1996 | ф | Таким чином | Cosi | Джулі |
| 1996 | ф | Той, хто несе труну | The Pallbearer | Синтія |
| 1996 | ф | Емма | Emma | Гаррієт Сміт |
| 1996 | ф | Історія Ліліан | Lilian's Story | молода Лілія Сінгер |
| 1997 | ф | Нероби | Clockwatchers | Айріс Чепмен |
| 1997 | ф | Банда Джеймса | The James Gang | Джулія Армстронг |
| 1997 | ф | Діана і я | Diana & Me | Діана Спенсер |
| 1998 | ф | Хлопці | The Boys | Мішель |
| 1998 | ф | Оксамитова золота копальня | Velvet Goldmine | Менді Слейд |
| 1999 | ф | Вісім з половиною жінок | 8½ Women | Гризельда |
| 1999 | ф | Шосте відчуття | The Sixth Sense | Лінн Сіер |
| 2000 | ф | Шафт | Shaft | Даян Палм'єрі |
| 2000 | ф | Розкішний готель | Hotel Splendide | Кет |
| 2000 | ф | Чарівний пудинг | The Magic Pudding | озвучка, Мег Блугам |
| 2001 | ф | Вечеря з друзями | Dinner with Friends | Бет |
| 2002 | ф | У чужому ряді | Changing Lanes | Мішель |
| 2002 | ф | Мій хлопчик | About a Boy | Фіона Брювер |
| 2002 | ф | Брудні вчинки | Dirty Deeds | Шерон Раян |
| 2002 | ф | Години | The Hours | Кітті Барлоу |
| 2003 | ф | Японська історія | Japanese Story | Сенді Едвардс |
| 2004 | ф | Останній кадр | The Last Shot | Емілі Френч |
| 2004 | ф | У шоу тільки дівчата | Connie and Carla | Карла |
| 2005 | ф | Хочу бути тобою | In Her Shoes | Роуз Феллер |
| 2006 | ф | Маленька міс Щастя | Little Miss Sunshine | Шеріл Гувер |
| 2006 | ф | Цунамі: Наслідки | Tsunami: The Aftermath | Кеті Грехем |
| 2006 | ф | Нічний слухач | The Night Listener | Донна Д. Логант |
| 2006 | ф | Подібні думки | Like Minds | Саллі Роу |
| 2006 | ф | Мертва дівчинка | The Dead Girl | Арден |
| 2007 | ф | Вечір | Evening | Ніна Марс |
| 2007 | ф | Рушникоголова | Towelhead | Меліна Гайнс |
| 2008 | ф | Чорна кулька | The Black Balloon | Меггі Моллісон |
| 2008 | ф | Агов, це ж Естер Блуберг | Hey, Hey, It's Esther Blueburger | Мері |
| 2009 | ф | Мері та Макс | Mary and Max | озвучка, Мері Дейзі Дінкл |
| 2009—2011 | с | Нав'язливі стани Тари | United States of Tara | Тара Грегсон |
| 2011 | ф | Нестерпний Генрі | Jesus Henry Christ | Патрісія Герман |
| 2011 | ф | Нічка жахів | Fright Night | Джуді Брюстер |
| 2011 | ф | Прийомна дитина | Foster | Зої |
| 2012 | ф | Гічкок | Hitchcock | Пеггі Робертсон |
| 2012 | ф | Психічний розлад | Mental | Шерон Торнбендер |
| 2012 | с | Аморальний | Rake | Клаудія Маршал |
| 2013 | ф | Далеко, далеко позаду | The Way, Way Back | Пем |
| 2013 | ф | Достатньо сказано | Enough Said | Сара |
| 2013 | ф | Вони фартові | Lucky Them | Еллі Клаг |
| 2013—2014 | с | Заручники | Hostages | Еллен Сандерс |
| 2014 | с | Бісові розваги | Devil's Playground | Маргарет Волас |
| 2014 | ф | Довгий шлях вниз | A Long Way Down | Морін Томпсон |
| 2014 | ф | Теммі | Tammy | Міссі Дженкінс |
| 2014 | ф | Подорож Гектора у пошуках щастя | Hector and the Search for Happiness | Агнес |
| 2014 | ф | Сімейка монстрів | The Boxtrolls | Леді Портлі-Рінд |
| 2014 | ф | Крихка країна | Glassland | Джин |
| 2015 | с | Хто ти в біса такий? | Who Do You Think You Are? | у ролі самої себе |
| 2015 | ф | Кліпаючий Білл: Фільм | Blinky Bill the Movie | озвучка, Беріл і Черіл |
| 2015 | ф | Вже сумую за тобою | Miss You Already | Міллі |
| 2015 | ф | Крампус: викрадач Різдва | Krampus | Сара |
| 2016 | ф | Абсолютна влада | Imperium | Анджела Зампаро |
| 2017 | ф | Джаспер Джонс | Jasper Jones | Рут Бактін |
| 2017 | ф | Три ікси: Реактивізація | XXX: Return of Xander Cage | Джейн Марк |
| 2017 | ф | Жовті пташки | The Yellow Birds | Емі Бартл |
| 2017 | ф | Весела мамина вечеря | Fun Mom Dinner | Кейт |
| 2017 | ф | Таємний агент | Unlocked | Емелі Ноулс |
| 2017 | ф | Мадам | Madame | Анна Фредрікс |
| 2017 | ф | Зачекайте будь ласка | Please Stand By | Скотті |
| 2018 | с | Любов до подорожей | Wanderlust | Джой Річардс |
| 2018 | ф | Спадковість | Hereditary | Енні Грехем |
| 2018 | ф | Гучний стук сердець | Hearts Beat Loud | Леслі |
| 2018 | ф | Родима пляма | Birthmarked | Катрін |
| 2019 | с | Неймовірне | Unbelievable | Грейс Расмуссен |
| 2019 | ф | Оксамитова бензопилка | Velvet Buzzsaw | Гретхен |
| 2019 | ф | Ножі наголо | Knives Out | Джоні Тромбрей |
| 2020 | ф | Фантастичний кінь | Dream Horse | Джен Вокс |
| 2020 | ф | Я думаю закінчити це все | I'm Thinking of Ending Things | мати Джейка |
| 2021 | ф | Алея жаху | Nightmare Alley | Зіна Крумбейн |
| 2021 | ф | Далекий космос | Stowaway | Марина Барнетт, командир корабля |
| 2022 | с | Її частини | Pieces of Her | Лора Олівер |
| 2022 | с | Сходи | The Staircase | Кетлін Пітерсон |
| 2022 | ф | Боротьба за спадок | The Estate | Мейсі |
| 2023 | ф | Мафія Мама | Mafia Mamma | Крістін |
| 2023 | мф | Кракен-дівча на ім'я Рубі | Ruby Gillman, Teenage Kraken | Рубі Ґіллман (озвучення) |
| 2024 | ф | Міккі-7 | Mickey7 | Гвен |
| 2024 | ф | Присяжний №2 | Juror No. 2 |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану | Шосте відчуття | Номінація |
| BAFTA Film Awards | 2003 | Найкраща жіноча роль другого плану | Мій хлопчик | Номінація |
| 2007 | Маленька міс Щастя | Номінація | ||
| Золотий глобус | 1996 | Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл | Весілля М'юеріла | Номінація |
| 2007 | Маленька міс Щастя | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль другого плану — телебачення | Цунамі: Наслідки | Номінація | ||
| 2010 | Найкраща жіноча роль у телесеріалі — комедія або мюзикл | Нав'язливі стани Тари | Перемога | |
| 2011 | Номінація | |||
| 2020 | Найкраща жіноча роль другого плану — телебачення | Неймовірне | Номінація | |
| Еммі | 2007 | Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі | Цунамі: Наслідки | Номінація |
| 2009 | Найкраща жіноча роль у комедійному телесеріалі | Нав'язливі стани Тари | Перемога | |
| 2010 | Номінація | |||
| 2020 | Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі | Неймовірне | Номінація | |
| 2022 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Сходи | Номінація | |
| Премія Гільдії кіноакторів США | 2003 | Найкращий акторський склад в ігровому кіно | Години | Номінація |
| 2007 | Маленька міс Щастя | Номінація | ||
| 2010 | Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі | Нав'язливі стани Тари | Номінація | |
| 2020 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Неймовірне | Номінація | |
| Кінопремія «Вибір критиків» | 2003 | Найкращий акторський склад | Години | Номінація |
| 2007 | Маленька міс Щастя | Номінація | ||
| 2019 | Найкраща акторка | Спадковість | Номінація | |
| 2020 | Найкращий акторський склад | Ножі наголо | Номінація | |
| Вибір телевізійних критиків | 2020 | Найкраща акторка другого плану в мінісеріалі або телефільмі | Неймовірне | Перемога |
| AACTA International Awards | 2019 | Найкраща жіноча роль | Спадковість | Номінація |
| 2020 | Найкраща жіноча роль другого плану | Ножі наголо | Номінація | |
| Сатурн | 2019 | Найкраща кіноакторка | Спадковість | Номінація |
| Незалежний дух | 2019 | Найкраща жіноча роль | Спадковість | Номінація |
| HCA TV Awards | 2022 | Найкраща акторка в телесеріалі, драма | Сходи | Номінація |
| Національна рада кінокритиків США | 2019 | Найкращий акторський склад | Ножі наголо | Перемога |
| Премія Лондонського гуртка кінокритиків | 2019 | Найкраща акторка року | Спадковість | Номінація |
| Тоні | 2000 | Найкраща жіноча роль у мюзиклі | Дика вечірка | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129577391 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Season 7 Episode 2: Toni Collette. Who Do You Think You Are?. SBS On Demand. 11 серпня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 4 квітня 2020. Note: Only available in Australia. Login with email address required to access video, available for 41 days from 4 April 2020.
- ↑ Hume, Marion (21 липня 2004). Free Spirit. The Sun-Herald. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2020.
- ↑ а б McLean, Gareth (26 квітня 2002). Interview: Toni Collette. The Guardian. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ а б Straight to the top. The Sydney Morning Herald. 27 вересня 2003. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ а б Harrod, Horatia (13 березня 2014). Toni Collette interview: 'If I couldn't work, I'd wither and die'. The Daily Telegraph. ISSN 0307-1235. OCLC 49632006. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ The Inventory: Australian actor Toni Collette. Financial Times. ISSN 0307-1766. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ а б в Don't call her Muriel. The Sydney Morning Herald. 7 вересня 2012. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Mordue, Mark (30 листопада 2006). The Little Drummer Girl. The Sydney Morning Herald. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741.
- ↑ Toni Collette. Biography. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Event: The Diary of a Madman. AusStage. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
- ↑ Parry, Jessica (21 липня 2015). Toni Collette's Family Secrets Unravel. Artemis Media. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Contributor: Toni Collette. AusStage. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
- ↑ а б в Kelly, Guy (21 вересня 2018). Toni Collette: 'Some people stick to the rules, some question them'. The Sydney Morning Herald. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Waxman, Sharon (7 травня 2006). Toni Collette, Lovely When Necessary but Vulnerable Always. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Benns, Matthew; Sams, Christine (12 січня 2003). Toni's wedding. The Sydney Morning Herald. ISSN 0312-6315. OCLC 226369741. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 11 грудня 2013.
- ↑ Tan, Michelle (10 січня 2008). Toni Collette Has a Girl. People. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
- ↑ Chi, Paul; Jordan, Julie (25 квітня 2011). Toni Collette Is a Mom – Again!. People. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
- ↑ Graham, Ben (28 грудня 2019). Toni Collette’s husband injured in ‘devastating accident’. news.com.au. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
| ||||||||||||||