Тохмаярві
| Тохмаярві | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1869 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Lake Tohmajärvid |
| Офіційна мова | фінська[1] |
| Країна |
 Фінляндія |
| Адміністративна одиниця | Північна Карелія |
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 |
| Статистична територіальна одиниця | Central Kareliad[2] |
| Асоційований виборчий округ | Savo-Kareliad |
| Законодавчий орган | Tohmajärvi municipal councild |
| Кількість населення | 4738 осіб[3][4] |
| Спільний кордон із | Йоенсуу[5], Кітее[5], Rääkkyläd[5], Loymolskoye rural settlementd |
| Попередник | Värtsiläd[4] |
| Площа | 895 км², 895,36 км²[6], 837,82 км²[6] і 57,54 км²[6] |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Тохмаярві у Вікісховищі | |
Координати: 62°13′35″ пн. ш. 30°19′55″ сх. д. / 62.22638888891677311° пн. ш. 30.33194444447178029° сх. д.
Тохмаярві (фін. Tohmajärvi) — муніципалітет у Фінляндії, розташований у регіоні Центральна Карелія в південній частині провінції Північна Карелія, вздовж Національного шостого шосе і на східній кінцевій частині Національного дев'ятого шосе. Національне дев'яте шосе також є на території муніципалітету частиною туристичного т.з. Блакитного маршруту (фін. Sininen tie нор. Blå vegen швед. Blå vägen рос. Голубая дорога) з Норвегії до Росії. Також дорога Runo ja raja проходить через муніципалітет. У муніципалітеті проживає 4 164 людини , а його площа становить 895,36км 2, з яких 57,61км 2 є водоймами. Щільність населення 4,97 жителів/км 2 .
У муніципалітеті Тохмаярві розташований найсхідніший наземний пункт перетину пасажирського кордону ЄС Нійрала .
Церква Тохмаярві, побудована під керівництвом Ескіля Колленіуса і завершена в 1756 році, є найстарішою дерев'яною церквою в Північній Карелії.
Географія[ред. | ред. код]
Сусідніми муніципалітетами Тохмаярві є Йоенсуу, Кітее та Ряаккюля . У минулому сусідніми муніципалітетами також були Кійхтелюсваара, Пюхяселькя, Тууповаара та Вяртсіля . На сході муніципалітет межує з Росією.
Об’єкти Natura Тохмаярві включають природний комплекс долини Вяртсіля, гаї Тохмаярві, Сяркіярві, Пеійонніеменлахті та його акваторію, включені в національну програму охорони хребта Мултасярккя-Ліколаммінкангас і Каннусваара, ставки Кангасваара-Кенраалінкюля і Гірвісуо, оточені болотами. [7]
Під муніципальною будівлею Тохмаярві розташована унікальна 11000-річна земляна печера. Печера має довжину близько 8 метрів і висоту 1,5 метра. [8]
Села[ред. | ред. код]
Асема, Аккала, Йоухкола, Ярвентаус, Кантосюр'я, Кауріла (Кауріланваара), Каустаярві, Кеміє (муніципальний центр), Кенраалінкюля, Кутсу (Кутсунваара), Муртоі, Нійрала, Онкамо, Патсола, Пеійонніемі, Петраваара, Рійкола, Рістее, Сааріо, Тенка, Тіккала, Уусікюля, Ватала, Тімола, Вепся, Уусі-Вяртсіля, Вяртсіля.
Міські райони[ред. | ред. код]
Наприкінці 2017 року у Тохмаярві проживав 4571 житель, з яких 1521 мешкав у міській місцевості, 2994 у малонаселених пунктах, і місце проживання 56 невідоме. Ступінь агломерації Тохмаярві становить 33,7%. [9] У муніципалітеті є лише одна агломерація Кеміе . [10]
Історія[ред. | ред. код]
За Московським мирним договором 1940 року, який завершив Зимову війну, більша частина регіону Тохмаярві залишилася у Фінляндії, але невелика територія на кордоні Кітее та Пялк’ярві та на кордоні Пялк’ярві та Вяртсіля була включена до переданих Радянському союзу територій.[11] [12] З іншого боку, частина регіону Пялк'ярві, що залишилася у Фінляндії, була приєднана до Тохмаярві, тому Тохмаярві, не включаючи Руоколахті та Юлямаа, є єдиним із фінських муніципалітетів, який фактично розширився за рахунок територіальних втрат, спричинених війною.
Муніципалітети Тохмаярві та Вяртсіля об'єдналися в 2005 році, після двох років з об'єднання їхніх парафій. Злиття було здійснено шляхом скасування обох старих муніципалітетів і створення нового муніципалітету Тохмаярві. У зв'язку з цим Тохмаярві відмовився від свого герба, встановленого в 1953 році, і колишній муніципальний герб Вяртсіля став гербом Тохмаярві . Населення Тохмаярві на 31 грудня 2004 року до об'єднання становило 4897 осіб і Вяртсіля 614 особи [13] .
Адміністрація[ред. | ред. код]
Після того як Оллі Рійконен, який був муніципальним керівником Тохмаярві з 2005 року, пішов у відставку, Мікко Льоппьонен був обраний його наступником до кінця липня 2022 року. [14]
У міській раді є 27 місць, з яких партія "Фінляндський центр" має 10, СДП — 7, Національна коаліція — 4, партія "Лійке Нют" — 3, Істинні фіни — 2 і Християнські демократи — 1. [15] Голова міської ради – Йоуні Мартістін від СДП. [16] У муніципальному уряді є 7 місць, з яких 3 посідає "Фінляндський центр", 2 - СДП, 1 - Національна коаліція та 1 місце - "Лійке нют". Гелена Пакарінен з Фінляндського центру є головою муніципальної ради. [17]
Економіка[ред. | ред. код]
У 2015 році в муніципалітеті було 1374 робочих місця. 18% з них припадало на первинне виробництво (сільське, лісове та рибне господарство), 70% на послуги і 10% на переробку. Частка переробки була меншою, ніж у цілому по країні (20%), а частка основного виробництва - вищою, ніж у цілому по країні (3%). [18]
У 2016 році компаніями, які сплатили найбільше корпоративного податку, були спільний ліс Kutsu-Oskola, Taru Tiilikainen Oy, яка володіє K-Market, і Metsä-Karvinen. [19] Сім'я Тіілікайнен керує магазином у Кеміе вже протягом трьох поколінь. [20]
Освіта[ред. | ред. код]
- Громадський центр освіти Ахйо, 1–6 кл.
- Школа Тіккала 1–6 кл.
- Ліцей Тохмайярві
- Громадський коледж Тохмаярві
- Центрально-Карельський музичний коледж
Спортивні клуби[ред. | ред. код]
- Тіккалан Вейкот
- Ендуроклуб Tohmajärvi
- Тохмаярвен Паллосеура (футбол)
- Тохмаярвен Помппу (бейсбол)
- Тенісний клуб Тохмаярві
- Спортсмени Тохмаярві
- Спортзал Tomppa – Tohmajärvi
- Змагання Värtsilä
- Сталь Вяртсіля
Події та пам'ятки[ред. | ред. код]
- Potsipäivät — це літній фестиваль, який відзначають у вихідні після середини літа. Свою назву захід отримав від порося з п’єси Маію Лассіла "По сірники"
- Дні Värtsilä в середині липня
- Hämärätori в на території в кінці вересня
- Мистецький особняк Puun Sielu
- Музейний район Тохмаярві, де напр. Музей дому та аптеки будинку Нюмана, кріпацька хата, у якій щоліта грається вистава "Катрі Гелена", музей сторожа та сарай будинка Маію Лассіла
- Музей електростанції Сааріо
- Шкільний музей Кауріла
- Музей млина Вяртсіля
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
- ↑ Kuntien ja seutukuntien vuoden 2024 välinen luokitusavain — Statistics Finland.
- ↑ Population structure — ISSN 1797-5379; 1797-5387; 1797-5395
- ↑ а б Kaupunkien ja kuntien lukumäärät ja väestötiedot — Association of Finnish Municipalities.
- ↑ а б в https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
- ↑ а б в Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
- ↑ Natura 2000 -alueet Pohjois-Karjalassa. Ympäristö.fi. с. myös linkitetyt aluekohtaiset sivut. Процитовано 21.1.2018.
- ↑ Kunnallistalon alta löytynyt maaluola paljastui 11 000 vuotta vanhaksi Pohjois-Karjalassa. Yle Uutiset. 19 листопада 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Taajama-aste alueittain 31.12.2017. Tilastokeskus. 28.9.2017. Архів оригіналу за 16.7.2019. Процитовано 8.12.2018.
- ↑ Taajama- ja haja-asutusalueväestö iän ja sukupuolen mukaan kunnittain 31.12.2017. Tilastokeskus. 28.9.2017. Архів оригіналу за 14.7.2019. Процитовано 8.12.2018.
- ↑ Rapo Seppo (6.12.2001). Pälkjärven kartta. luovutettukarjala.fi. Процитовано 24.1.2010.
- ↑ Karjalan kartat. Maanmittauslaitos.fi. Maanmittauslaitos. 13.6.2009. Процитовано 24.1.2010.
- ↑ Väestö iän (1-v.) ja sukupuolen mukaan alueittain kunkin tilastovuoden aluejaolla, 2003-2020. PxWeb-tietokanta. Tilastokeskus. Процитовано 22.2.2022.
- ↑ Ylönen, Jorma (28.4.2021). Mikko Löppönen sijaistaa Olli Riikosta Tohmajärvellä. Kuntalehti. Процитовано 22.2.2022.
- ↑ Yle - Tulospalvelu - Tohmajärvi - Savo-Karjalan vaalipiiri - Kuntavaalit 2021. vaalit.yle.fi. Процитовано 22.2.2022.
- ↑ Kunnanvaltuusto. Tohmajärven kunta. Процитовано 22.2.2022.
- ↑ Kunnanhallitus. Tohmajärven kunta. Процитовано 22.2.2022.
- ↑ Kuntien avainluvut. Tilastokeskus. Процитовано 21.1.2018.
- ↑ Katso tästä kuntasi suurimmat yhteisöveronmaksajat. Kauppalehti. 1.11.2017. Процитовано 13.1.2018.
- ↑ Tiilikaisten taru jatkuu Tohmajärvellä. Kesko. 2013. Архів оригіналу за 14.1.2018. Процитовано 13.1.2018.
|
