Три ущелини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ГЕС Три ущелини
Dreischluchtendamm hauptwall 2006.jpg
{{{Підпис}}}
Країна Китай
Статус добудовується
Річка Янцзи
Каскад Каскад ГЕС на Янцзи
Початок будівництва 1992
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2003-2008
Основні характеристики
Встановлена потужність 18 200 (проект — 22 400) МВт
Середнє річне виробництво 80 800 (проект — 100 000) млн кВт·год
Тип ГЕС греблева
Розрахований напір 80,6 м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Витрата через турбіни 600-950 м³/сек
Потужність гідроагрегатів 26х700 МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна водоскидна
Висота греблі 185 м
Довжина греблі 2309 м
Шлюз є
ЛЕП 500 кВ

Координати: 30°49′42″ пн. ш. 111°00′35″ сх. д. / 30.82833° пн. ш. 111.00972° сх. д. / 30.82833; 111.00972 Гре́бля «Три уще́лини» (кит. 三峽, 三峡, Sānxiá) — діюча ГЕС в Китаї на річці Янцзи, що добудовується. Розташована поблизу м. Саньдоупін в міському окрузі Ічан провінції Хубей. Найбільша у світі електростанція (за показниками встановленої потужності), але друга після Ітайпу за річним виробництвом електроенергії.[1]

Загальна характеристика:)[ред.ред. код]

Будівництво ГЕС розпочалося у 1992 році, закінчення будівництва заплановано на 2011 рік.

Склад споруд ГЕС:

  • Гравітаційна бетонна дамба довжиною 2309 м і висотою 185 м;
  • Лівобережна пригреблева будівля ГЕС з 14 гідроагрегатами;
  • Правобережна пригреблева будівля ГЕС з 12 гідроагрегатами;
  • Правобережна підземна будівля ГЕС з 6 гідроагрегатами;
  • Двонитковий п'ятиступінчастий судноплавний шлюз (в основному призначений для вантажних суден, час проходу шлюзів близько 4:00, розміри камер 280 x 35 x 5 м);
  • Суднопідіймач (в основному призначений для пасажирських суден, вантажопідйомність 3000 т, час підйому 30 хв.)

Проектна потужність ГЕС — 22,4 ГВт. Очікуване середньорічне вироблення близько 100 млрд кВт/год, у 2010 році було вироблено 84370000000 кВт/год. У трьох будівлях ГЕС повинні бути розміщені 32 радіально-осьових гідроагрегатів потужністю по 700 МВт при розрахунковому напорі 80,6 м. Після додавання підземного машинного залу кількість виробленої електрики в рік буде більшою мірою залежати від розміру паводку на Янцзи, для спрацювання якого і призначені додаткові електрогенератори.

Напірні споруди ГЕС утворюють велике водосховище площею 1045 км², корисною ємністю 22 км³. Максимально допустима висота верхнього б'єфу над рівнем моря становить 175 м, і була вперше досягнута у 2010 році, водосховище може спрацьовуватися до 145 м. Висота нижнього б'єфу над рівнем моря становить 66 м. Таким чином, напірний рівень протягом року змінюється від 79 м до 109 м, максимум досягається в сезон літніх мусонів. Гідровузол обладнаний водоскидом пропускною спроможністю 116 000 м³/сек.

При створенні водосховища було затоплено 27820 га оброблюваних земель, було переселено близько 1,2 млн осіб. Під воду пішли міста Ваньсянь та Ушань.[2]

На кінець 2008 загальний обсяг інвестицій в проект ГЕС становив приблизно $24 млрд, серед яких близько $10 млрд — будівництво, стільки ж — витрати на переселення, і близько $6 млрд — відсотки з кредитів.

Економічне значення[ред.ред. код]

ГЕС «Санься» буде мати величезне значення для економіки Китаю, забезпечивши покриття річного зростання споживання електроенергії. Електростанція разом з ГЕС у нижньому б'єфі стане центром об'єднаної енергосистеми Китаю.

Другою функцією греблі є регулювання водного режиму Янцзи. За останні дві тисячі років згубні паводки відбувалися більше двохсот разів. Тільки в XX столітті катастрофічні розливи річки стали причиною загибелі близько півмільйона чоловік. ГЕС повинна частково захистити землі в нижній течії Янцзи від руйнівних повеней [2].

Річне виробництво електроенергії
Рік Кількість
генераторів
TWh
2003 6 8.607
2004 11 39.155
2005 14 49.090
2006 14 49.250
2007 21 61.600
2008 26 80.812 [3]
2009 26 79.470 [4]
2010 26 84.370 [5]
2011 29 78.290 [6]
Разом 29(32) 530.64

Також планується перекидати 5 відсотків річного стоку Янцзи в басейн Хуанхе, що вдвічі збільшить повноводність Жовтої ріки і дозволить розширити зрошувані площі в Північному Китаї [2].

Обладнання гідровузла шлюзами та освітлення водосховища поліпшило умови судноплавства у цій частині Янцзи, що дозволило збільшити загальний вантажообіг приблизно в десять разів і довести його до більш ніж 100 млн тонн різних вантажів на рік.

Історія будівництва[ред.ред. код]

Про ідею будівництва ГЕС в районі трьох ущелин на ріці Янцзи говорив Сунь Ятсен [2] ще у 1918 році. Проте масштабність проекту надовго затримала його реалізацію.

Хроніка сучасного будівництва така:

  • 1992 рік — початок робіт зі спорудження ГЕС;
  • 14 травня 1994 року — початок будівництва греблі;
  • 1997 рік — укладання перших шарів бетону;
  • 8 листопада 1997 року — перекриття Янцзи;
  • 2003 рік — пуск перших гідроагрегатів (10 червня — перший гідрогенератор [2]);
  • Вересня 2005 року — введення в дію лівої будівлі ГЕС; станція досягла потужності 9,8 ГВт;
  • 20 травня 2006 року — закінчено будівництво греблі;
  • 7 грудня 2007 року — введення в дію 20-го гідроагрегату, потужність станції досягла 14,1 ГВт[7][8];
  • Серпень 2008 року — закінчення будівництва пригребельної будівлі ГЕС, з введенням 26-го агрегату станція досягла потужності 18,2 ГВт[9];
  • 29 жовтня 2008 — запущені всі 26 гідрогенераторів основних будівель[2];
  • До 2011 року — запланований термін введення в дію підземної будівлі ГЕС з останніми гідроагрегатами; закінчення будівництва суднопідіймача.

Вплив на навколишнє середовище[ред.ред. код]

Супутниковий знімок територій, затоплених дамбою «Три ущелини». Зверху: 7 листопада 2006 року, знизу: 17 квітня 1987 року

Викиди[ред.ред. код]

Згідно із Національною комісією з питань розвитку та реформування КНР, 366 грам вугілля виробляло 1 кВт/год електрики протягом 2006 року.[10] Якщо «Три ущелени» працюватиме на повну потужність, то зменшить споживання вугілля до 31 мільйона тонн на рік, що спричинить уникнення викидів понад 100 мільйонів тонн парникових газів у атмосферу[11], а також мільйонів тонн пилу, 1 мільйона тонн діоксиду сірки, 370,000 тонн монооксиду азоту, 10,000 тонн of монооксиду карбону і великої кількості меркурію[12]. Гідроенергія збереже енергію, яку потрібно для видобутку, промивання та транспортування вугілля з північного Китаю.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.itaipu.gov.br/en/energy/energy Порівняння: гідроелектростанція Ітайпу
  2. а б в г д е „Китай успешно завершил «стройку века» на Янцзы“. В. Овчинников. «Российская газета» № 244 (4801) от 27 ноября 2008.
  3. «中国电力新闻网――电力行业的门户网站». Cepn.sp.com.cn. Процитовано 2009-08-01. 
  4. «国家重大技术装备». Chinaequip.gov.cn. 2010-01-08. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2010-08-20. 
  5. «峡—葛洲坝梯级电站全年发电1006.1亿千瓦时». 
  6. «Three Gorges Project Generates 78.29 Bln Kwh of Electricity in 2011». Архів оригіналу за 2013-07-21. 
  7. «Three Gorges Dam (китайською)». Xinhua. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2007-10-22. 
  8. «Three Gorges Dam (китайською)». Xinhua. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2007-12-8. 
  9. ctgpc.com.cn / sx / news.php? mNewsId = 30559 «三峡 工程 左右岸 电站 26 台 机组 全部 投入 商业 运行» (Chinese). China Three Gorges Project Corporation. 2008-10-30. Процитовано 2008-12-06. 
  10. «Three Gorges Dam» (Chinese). NDRC. 2007-03-07. Процитовано 2007-05-15. 
  11. «Greenhouse Gas Emissions By Country». Carbonplanet. 2006. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2010-11-23. 
  12. «Three Gorges Dam» (Chinese). TGP. 2006-06-12. Процитовано 2007-05-15.