Суднопідіймач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Суднопідіймач на каналі Брюссель — Шарлеруа біля Ронкьєр, Бельгія
Залишки підіймача човнів кінця XVIII — початку ХІХ століть на каналі біля міста Хальсбрюке, Німеччина. 50°57′41″ пн. ш. 13°20′15″ сх. д. / 50.9615000° пн. ш. 13.3375833° сх. д. / 50.9615000; 13.3375833

Суднопідійма́ч — споруда, призначена для переміщення суден з одного рівня води на інший, тобто для подолання перепаду рівнів води на водних шляхах. Використовуються на каналах й для перепускання суден через греблі гідроелектростанцій.

У суднопідіймачах судно, як правило, переміщується на плаву, у наповненій водою рухомій камері, обладнаній затворами для введення й виведення суден. Камера рухається по рейковій колії, зазвичай за допомогою механічної або електричної тяги. Існують також суднопідіймачі, які підіймають судна без води, на спеціальних опорах.

Використовуються у місцях, де використання шлюзів з тієї чи іншої причини є неможливим або є менш вигідним.

Обертовий суднопідіймач Фолкеркське колесо, Шотландія
Суднопідіймач, що підіймає судна без води, на спеціальній опорі. Канал Трент — Северн, Канада

Історія[ред.ред. код]

Перші невеликі суднопідіймачі відомі в Англії й Німеччині щонайменше з кінця XVIII століття на окремих тогочасних каналах. Так, можливо першим суднопідіймачем був підіймач човнів (нім. Kahnhebehaus) на каналі біля міста Хальсбрюке у Саксонії. Цей підіймач використовувався для підйому невеличких вантажних човнів завдовжки 7 м і вагою 2,5 т з однієї ланки каналу на іншу і був в експлуатації з 1789 по 1868 рік.[1] Залишки цього підіймача і фрагмент каналу збереглися, 1988 року на підіймачі було проведено реставраційні роботи.

На зламі XVIII і XIX століть суднопідіймачами займався англійський інженер Дж. Грін (англ. James Green) (1781–1849). У період з 1796 по 1830 роки в Англії було збудовано 5 експериментальних суднопідіймачів. Дж. Грін приписував винаходження суднопідіймачів Дж. Андерсону (англ. James Anderson).[2] У одній з книжок Еразма Дарвіна, виданій у 1777–1778 роках міститься проект каналу з суднопідіймачем.

1786 року було розпочато роботи з будівництва каналу Дорсет — Сомерсет (англ. Dorset and Somerset Canal), на якому мав бути використаний суднопідіймач, однак канал не був добудований.[2] 1835 року було відкрито Великий західний канал (англ. Grand Western Canal) між містами Тонтон і Тівертон, на якому було споруджено підіймач для невеликих вантажних човнів. Цей підіймач вважається першим неекспериментальним суднопідіймачем у Британії[3].

1904 року було збудовано великий Пітерборський суднопідіймач у Канаді.

Великий нахилений суднопідіймач було збудовано 1969 року у Бельгії на каналі Брюссель — Шарлеруа біля села Ронкьєр, розрахований на судна вантажопідйомністю 1350 т і подолання напору 70 м[4] (за іншими даними — 67,73 м[5]). 1975 року в СРСР на Красноярському гідровузлі було завершено будівництво великого нахиленого суднопідіймача, обладнаного самохідною судновозною камерою і поворотним пристроєм, призначений для піднімання і опускання судів вантажопідйомністю до 2000 т при напорі 101 м[4].

В Китаї на ГЕС Три ущелини планується збудувати суднопідіймач вантажопідйомністю 3000 т при напорі 179 м, тобто він має стати найвищим суднопідіймачем у світі[6][7].

Класифікація[ред.ред. код]

Нахилений поздовжній суднопідіймач на каналі Брюссель — Шарлеруа біля Ронкьєр, Бельгія
Нахилений поперечний суднопідіймач Сен-Луї — Арзвіллер на каналі Марна — Рейн, Франція

За принципом роботи суднопідіймачі поділяються на нахилені, вертикальні і обертові.

Нахилені суднопідіймачі[ред.ред. код]

Нахилені суднопідіймачі бувають поздовжні і поперечні. У поздовжніх суднопідіймачах судно у підіймальній камері розташовується вздовж напрямку руху, у поперечних — перпендикулярно йому. Вони також бувають односхилі і двосхилі. Двосхилі це коли камера з судном спочатку підіймається, а потім опускається. На останніх використовується поворотний пристрій для переведення судна через вододіл або гребінь греблі. Прикладом може слугувати нахилений суднопідіймач гідровузла Красноярської ГЕС (Російська Федерація).

Вертикальні суднопідіймачі[ред.ред. код]

Вертикальні суднопідіймачі за принципом дії бувають механічні (з противагами), плунжерні (з гідравлічними пресами) і поплавкові. Найбільш розповсюдженими є механічні суднопідіймачі.[4]

Обертові суднопідіймачі[ред.ред. код]

Єдиним в світі обертовим суднопідіймачем є Фолкеркське колесо, що сполучає канали Форт — Клайд і Юніон у Шотландії. Суднопідіймач було введено в дію 2002 року.

Література[ред.ред. код]

  • Суднопідіймач. // Українська радянська енциклопедія. Т. 11 (книга 1) — К., 1984.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Charles Hadfield World Canals: Inland Navigation Past and Present Page 71 ISBN 0-7153-8555-0
  2. а б The Canals of Southwest England Charles Hadfield Page 104 ISBN 0-7153-8645-X
  3. The Canals of Southwest England Charles Hadfield Page 109 ISBN 0-7153-8645-X
  4. а б в Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978
  5. The inclined plane of Ronquières
  6. «Three Gorges Dam». Missouri Chapter Of The American Fisheries Society. April 2002. 
  7. «Long Tan Hydroelectric Dam». 2007.