Туркманчайський мирний договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паскевич і Аббас-Мірза під час підписання Туркманчайського договору. 10 лютого 1828 року

Туркманчайський мирний договір 1828 року — мирний договір між Росією і Персією (Іраном), який завершив російсько-перську війну 1826—1828 років.

Підписано 10 (22 лютого) в селі Туркманчай (поблизу Тебріза). У виробленні умов договору брав участь Олександр Грибоєдов.

Договір підтверджував територіальні надбання Росії по Ґюлістанскому мирного договору 1813 року. За умовами Туркманчайського договору до Росії також відходили Еріванське і Нахічеванське ханства. На Персію накладалася контрибуція в 20 млн рублів сріблом. Підтверджувалося виняткове право Росії тримати військовий флот на Каспійському морі. Сторони обмінювалися місіями на рівні посланців. Російський уряд визнав Аббас-Мірзу, який підписав договір з Росією, спадкоємцем перського престолу.

Одночасно з мирним договором був підписаний торговельний трактат, відповідно до якого російські купці отримали право вільної торгівлі на всій території Ірану. Договір зміцнив позиції Росії в Закавказзі, сприяв посиленню впливу Росії на Середньому Сході й підривав позиції Великобританії в Персії.

Договір мав велике значення для вірмен, які мешкали в Персії.

Посилання[ред.ред. код]