Уніфікований ідентифікатор ресурсів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Уніфіко́ваний ідентифіка́тор ресу́рсів(англ. Uniform Resource Identifier, URI) — короткий рядок літер, який однозначно ідентифікує окремий ресурс. Основне призначення таких ідентифікаторів — зробити можливою взаємодію з представленнями ресурсів через мережу, використовуючи спеціальні протоколи. URI визначається схемами, які визначають синтаксис та відповідні протоколи.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- RFC 3986 / STD 66 (2005) — поточна специфікація синтаксису URI
- RFC 2396 (1998) та RFC 2732 (1999) — застаріла, але популярна версія стандарту загального синтаксису URI
- RFC 1808 (1995) — застарілий додаток до RFC 1738 в якому описується обробка відносних URL
- RFC 1738 (1994) — в основному застаріла специфікація URL схем та синтаксису URI
- RFC 1630 (1994) — перша загальна специфікація синтаксису URI; перша згадка про URL в Інтернет-стандарті
- IANA перелік схем URI
- URI Working Group — координаційний центр розробки стандартів URI
- Architecture of the World Wide Web, Volume One, § 2: Identification — від W3C
- Example of discussion about names and addresses
- Identifying, locating, and naming things on the Web
| Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
