Веб 2.0

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Веб 2.0 (англ. Web 2.0) — поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг Інтернету, точніше його частини — всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ. WWWeb). Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернету користувачами.

Термін вперше зустрічається в статті Darcy DiNucci "фрагменти майбутнього" (англ. "Fragmented Future") в січні 1999. У 2004 про нього заговорили, як про нову концепцію, на конференції організованій видавництвом О'Рейлі медіа (англ. O'Reilly Media) та МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology).[1]

Відмінності Web 1.0 та Web 2.0[ред.ред. код]

Предмет обговорення Web 1.0 Web 2.0 Нові риси
Учасники 1. розробник і користувач

2. автор контенту і читач

1. користувач як співрозробник

2. читач як співавтор
3. товариство

Право на участь; скасування сторонньої регламентуючої сторони (модерації);
Програмне забезпечення 1. ПЗ створювалось для ПК

2. ПЗ — товар
3. закриті вихідні коди, АРІ
4. ліцензійний продаж
5. прив'язка ПЗ до обладнання
6. націленість на винахід
7. запланований реліз
8. для перегляду контенту використовується браузер

1. ПЗ створюється для веб

2. ПЗ — сервіс, додаток
3. відкриті вихідні коди, API, open-source software
4. ПЗ може бути безкоштовним
5. софт поверх обладнання
6. пошук застосування вже винайденому
7. «вічна бета»
8. альтернативні засоби відображення

Веб як платформа; зняття та розмивання бар'єрів та обмежень (вільний доступ, універсальність, спрощення);
Контент 1. Поповнення баз даних:

а) плата постачальнику контенту;
б) наймання добровольців;
2. Дані організовуються таксономічно (ієрархія рубрик);
3. Засоби збереження даних — каталог, бібліотека, сховище;
4. Односторонні посилання;
5. Форма представлення — персональні сторінки;
6. Статичний сайт;
7. Адресу має сторінка сайту;
8. Джерело — розум автора контенту;
9. Меню навігації сайту для роботи з даними цього сайту;
10. Копірайт;
11. Для сприйняття контенту потрібне відвідування сайту, переходячи по посиланню чи закладці;

1. Поповнення баз даних — те, що має один, відразу стає доступне кожному;

2. Дані організовуються фолксономічно;
3. Засоби використання даних — API-інтерфейси;
4. Автоматичні двосторонні посилання;
5. Форма представлення — блоги;
6. Динамічний сайт;
7. Адресу має мікроелемент контенту;
8. Джерело — колективний розум;
9. Інтерфейс для роботи з даними по всій мережі;
10. «Вільна» ліцензія GNU FDL;
11. Для сприйняття контенту не потребується відвідування сайту — можливість читати RSS -стрічки;

Мережа як єдиний колективний розум, атомізація контенту, агрегація, синдикація
Події 1. Замовлення та виготовлення програмного забезпечення;

2. Публікація контенту авторами і сприйняття його читачами;
3. Звертання до третьої особи — посередника для задіяння його ресурсів;
4. Великі, не багато численні угоди;

1. Співпраця через відділ технічної підтримки програмного забезпечення;

2. Взаємодія, додавання властивостей, цінності, створення спільного контенту кожним учасником;
3. Самообслуговування, яке засноване на партнерській архітектурі сервісу — сервіс лиш посередник між користувачами, які використовують їх власні ресурси;
4. Дрібні багато численні транзакції;

Співпраця;, самодіяльність; масові одиничні взаємовідносини;
Цінність та вартість 1. Вся цінність в ПЗ — хто володіє ПЗ, той і заробляє на цьому гроші;

2. Інтернет цінний як джерело інформації;

1. Вся цінність в базах даних — хто володіє базами даних та сервісами для роботи з ними, той заробляє на цьому гроші;

2. Інтернет цінний як інструмент комунікацій;

Робота з базами даних; сервіс, а не продукт; економія часу та уваги;



Технології Web 2.0[ред.ред. код]

Web 2.0 базується на декількох старих, однак по новому осмислених технологіях:

Ці технології дозволили винести веб на якісно новий рівень, однак потрібно усвідомлювати, що самі по собі дані технології не є революційними, революцію Web 2.0 зробили методики використання даних технологій.

Складові компоненти[ред.ред. код]

Web 2.0 можна також охарактеризувати його складовими компонентами, тобто тими новими можливостями і застосуваннями, що надають вебу нового забарвлення .

Веб-синдикація[ред.ред. код]

Одночасне поширення аудіо-та відеоінформації на різноманітних сторінках або web-сайтах, зазвичай, за допомогою технологій RSS або Atom. Принцип полягає в поширенні заголовків матеріалів і посилання на них (наприклад, останні повідомлення форумів, тощо). Спочатку ця технологія використовувалася на новинних ресурсах і в блогах, але поступово сфера застосування розширилася.

Mash-up[ред.ред. код]

Mash-up – сервіс, який повністю або частково використовує як джерело інформації інші сервіси, що дає користувачеві нову функціональність для роботи. У результаті такий сервіс може також стати новим джерелом інформації для інших веб-сервер mash-up сервісів. Таким чином утворюється мережа залежних один від одного сервісів, інтегрованих один з одним. Наприклад, сайт пошуку нерухомості з інтегрованими картами Google Maps в результаті є новим, зручним сервісом, за допомогою якого кожен користувач може відразу побачити всі пропоновані для продажу будинку на карті. Цей приклад показує ще один принцип Веб 2.0 – можливість збирати свої додатки з чужих компонентів точно так само, як збирається ПК з окремих комплектуючих.

Мітки (теги)[ред.ред. код]

"Розумні (динамічні) помічники"[ред.ред. код]

Використовуються технології, що дозволяють під час користування сторінкою надавати користувачеві потрібну інформацію, враховуючи його(або загальний) досвід користування даним сайтом.

  • випливаючі підказки
  • автодоповнення
  • «розумний пошук»

Соціалізація[ред.ред. код]

Використання розробок, які дозволяють створювати співтовариство. В поняття соціалізації сайту можна також включити здатність індивідуальних налаштувань сайту і створення персональної зони (особисті файли, зображення, відео, блоги) для користувача, щоб користувач відчував свою унікальність. Заохочення, підтримка і довіра «колективному розуму» . При формуванні співтовариства велике значення має змагальний елемент, Репутація або Карма, які дозволяють співтовариству саморегулюватись і ставить користувачам додаткові цілі присутності на сайті.

Приклади Веб 2.0 проектів[ред.ред. код]

  • Вікіпедія — Вільна багатомовна енциклопедія
  • Google Earth — Google-карти
  • Flickr — онлайн-фотоальбом
  • Netvibes — Персональний робочий стіл
  • Digg.com — Ресурс новин
  • uCoz — Веб хостинг

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

[1]

Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.