Урядники Великого князівства Литовського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Урядники Великого князівства Литовського — посадові особи (чиновники) в органах державної влади (уряду) ВКЛ. Існували урядники земські (державні) та придворні. Земські урядники могли бути центральними і місцевими, адміністративними та судовими. Деякі посади центральних і місцевих урядників були почесними — не пов'язаними з виконанням певних функцій.

До 1569 року головні посади (маршалки великий і Дворний, гетьман великий, підскарбій земський, канцлер, підканцлер, воєводи, каштеляни, староста жемайтійський) давали доступ в Раду ВКЛ. З 1569 а вищі урядники ВКЛ (маршалки великий і Дворний, підскарбій земський, канцлер, підканцлер, воєводи, каштеляни і староста жемайтійський) входили в Сенат Речі Посполитої. Посадові особи, які не входили до складу Сенату, називалися дігністарії .

Урядники призначалися або затверджувалися королем ( великим князем), воєводами або старостами із запропонованих кандидатів. Посади були довічними, але статут 1588 року забороняв одночасне заняття більше однієї посади або одночасно адміністративну та судову. Проте траплялися і винятки. Також Статут встановлював підвищену міру відповідальності за злочини проти посадових осіб, які перебувають при виконанні обов'язків.

У містах були війти, райці, лавники і, бурмістри і інші, причому ці посади, як правило, були виборними. Порядок заняття посад в містах в основному регулювався нормами магдебурзького права.

Земські урядники[ред.ред. код]

Центральні (земські) урядники[ред.ред. код]

Місцеві урядники[ред.ред. код]

Придворні урядники[ред.ред. код]

У деяких випадках придворні посадові особи виконували і загальнодержавні функції.

Судові урядники[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]