Фенакіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Друза фенакіту.
Кристал фенакіту (довжина близько 3 см)
Кристалічна структура фенакіту.

Фенакі́т – порівняно рідкісний мінерал, що містить цінний метал берилій, який легко з нього дістають, тому фенакіт являє інтерес для промисловості; використовують як дорогоцінний камінь.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Вперше фенакіт виявлений у Росії, на Уралі, в XIX ст. директором Катеринбурзької гранильної фабрики Яковом Коковіним. Опис мінералу виконаний у 1833 р. шведським геологом Н. Норденшельдом.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Be2SiO4.

Сингонія - тригональна.

Риса - біла.

Густина – 2,93 do 3,00 .

В природі фенакіт зустрічається у вигляді кристалів ромбоедричної або призматичної форми, часті друзи, щітки то голчасті агрегати фенакіту. Кристали білі та безбарвні. Домішка магнію надає мінералу червоного, винно-жовтого, рожевого кольору. Твердість 7,5-8. Крихкий.

Родовища[ред.ред. код]

Родовища фенакіту відкриті у Норвегії, Бразилії, Намібії, Зімбабве.

Застосування[ред.ред. код]

Прозорі різновиди застосовують у ювелірній справі.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]