Берил
| Берил | |
|---|---|
уламок кристалу берилу |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | силікати |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | магматичний |
| Хімічна формула | Al2Be3[Si6O18] |
| Ідентифікація | |
| Колір | від блідо-жовтуватого до яскраво зеленого |
| Форма кристалів | стовпчасті гексагональні призми |
| Сингонія | {{{Сингонія}}} |
| Злам | нерівний, часто раковистий |
| Твердість за шкалою Мооса | 7-8 |
| Блиск | скляний, інколи матовий |
| Прозорість | прозорий до непрозорого |
| Колір риски | біла |
| Питома вага | {{{Питома вага}}} г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,568-1,602 |
| Інші властивості | |
Бери́л (рос. берилл, англ. beryl, нім. Beryll) — мінерал класу силікатів, найпоширеніший мінерал берилію.
Зміст |
Походження назви [ред.]
Берил отримав назву за значний вміст берилію в його складі.
Загальна характеристика [ред.]
Склад: Al2Be3[Si6O18]. Домішки Na, Cs, Rb, Li, Fe2+, Fe3+, Mn, Mg, H2O, He. Метасилікат алюмінію і берилію кільцевої будови. Містить (%): Al2О3 — 19; BeO — 14; SiO2 — 67.
Забарвленням виділяють відміни берилу: аквамарин — зеленувато-блакитний, смарагд — яскраво-зелений та інші. Зустрічається у гранітних пегматитах, ґрейзенах і гідротермально-пневматолітових жилах, зв'язаний з кислими виверженими гірськими породами. Берил з пегматитів представлений головним чином натрієвими, натрієво-літієвими, літієво-цезієвими різновидами. Найменша кількість домішок характерна для берилу з кварцових жил, кварц- і флюорит-мусковітових ґрейзенів. Деякі з відмін берилу — дорогоцінне каміння. Найбільш відомі пегматитові родов. берилу: Бернік-Лейк (Канада), Блек-Гілс (США), Мінас-Жерайс, Боа-Вісту (Бразилія). Дрібно- і тонковкраплені руди берилу збагачуються флотацією. В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Ф.Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянській академії в 1705—1709 рр.
Берил в Україні зустрічається у гранітних пегматитах на північному заході Українського щита і у Приазов'ї.
Різновиди [ред.]
За хімічним складом виділяють такі відміни берилу:
- берил літієвий — містить понад 1 % Li2O
- берил натрієвий — містить понад 1 % Na2O
- берил лужний — містить до 5 % (Na, K)2O
- берил цезієвий (вороб'євіт) — містить до 3 % Cs2O
- смарагд — берил, який містить до 3 % Cr2O3
- берил скандієвий — бацит
За кольором та ювелірними особливостями:
- берил Барбари — (берил з провінція Трансвааль з місцевості Барбара, ПАР);
- берил благородний — (дорогоцінний берил без включень і дефектів);
- берил блакитний — аквамарин
- берил золотистий — геліодор
- берил рожевий — відміна берилу рожево-червоного кольору
- ростерит — безбарвний або блідо-рожевий берил, представлений короткостовпчастими або таблитчастими кристалами, які містять натрій та літій або цезій. Названий на честь дослідника Г.Ростера.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К. Опис мінералів. частина 2 // Курс мінералогії. — Львівського університету. — Львів: Львівського університету, 1959. — Т. 2. — С. 326-328. — 3000 прим.
Інтернет-ресурси [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Берил |
