Топаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Червоний топаз
Прозоро-голубий топаз
Кристалічна структура топазу

Топа́з — мінерал класу силікатів.

Назву одержав за місцем знаходження (острів Топазос у Червоному морі).

Загальний опис[ред.ред. код]

Хімічний склад: Формула: Al2 [Si O4] (F, ОН)2. Містить (%): Al2O3 — 62,0—48,2%; SiO2 — 28,2—39,0%; F — 13,0—20,4%; H2O — до 2,45%.

Кристалографія[ред.ред. код]

Сингонія топазу ромбічна, ромбо-біпірамідальний вид симетрії. Агрегати і Габітус. Топаз належить до добре кристалографічно індивідуалізованих мінералів. Звичайно він зустрічається у вигляді окремих кристалів і кристалічних груп, а також створює тичкуваті, зернисті і масивні агрегати. Кристали цього мінералу іноді досягають значних розмірів. Зовнішній вигляд кристалів призматичний. Вони або рівномірно розвинені в усіх напрямках або дещо видовжені по [001]. Звичайні форми на кристалах топаза — призми {110}, {120}, {021}, {041}, біпіраміди {111}, {223}, інколи сильно розвинений пінакоїд {011}. Кристали топаза багаті простими формами (відомо понад 140 форм).

Типи кристалів[ред.ред. код]

  • мурзінський — з сильно розвинутим третім пінакоїдом;
  • адун-чілонський — з сильно розвиненою призмою {021} і зовсім нерозвиненим третім пінакоїдом;
  • ільменський — з більш або менш рівномірно розвиненими гранями.

 Фізичні властивості[ред.ред. код]

Прозорий без кольору або забарвлений у бліді кольори — жовтий, інколи блакитний, рожевий, зелений тощо. твердість 8, щільність 3,5 — 3,6. Блиск скляний. Злам - раковистий. Спайність досконала по пінакоїду (001). Колір риски — білий.

Діагностичні ознаки[ред.ред. код]

Характерними ознаками топаза є зовнішній вигляд кристалів, висока твердість, а також досконала спайність по пінакоїду (001). Розкладається фосфорною сіллю з виділенням SiO2 .

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Топаз утворюється пневматолітовим шляхом з легких фтористих сполук, зв'язаних з інтрузіями кислих порід. У пегматитових та пневматолітових жилах він асоціює з кварцом, польовим шпатом, слюдами, каситеритом, турмаліном, флюоритом, берилом, вольфрамітом, шеєлітом. Це типовий мінерал так званих грейзенів, які являють собою змінену пневматолітово-гідротермальними процесами породу гранітного типу. Польові шпати грейзенів перетворені в кварц та слюду і звичайно містять топаз і каситерит. Відомі також утворення топаза, які виникли гідротермальним шляхом.

Топаз — дорогоцінний камінь другого - третього класу. Застосування - як дорогоцінний камінь. Найбільш дорогоми є рожеві, голубі і темножовті топази.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Topaz 2.jpg

Найбільші родовища топаза відкриті в Бразилії, (штат Мінас-Жераїс), - Росія (Урал), Україна (Житомирська область) в пегматитах Волині, о.Мадагаскар.

Топаз в Україні[ред.ред. код]

Його родовища в Україні належать до найвідоміших у світі. Вони поширені в Кристалічному масиві на північному сході Волині і пов'язані з пеґматитовими жилами. Українські топази переважно рожеві і блакитні з високими ювелірними якостями; вага від кількох грам до кількох кілограмг. Унікальні кристали топазу знайдено в Володарсько-Волинському родовищі вагою 68 кг (1952) і геологами Іршанського гірничо-збагачувального комбінату — 117 кг.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]