Францішек Богушевич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богуше́вич, Франці́шек Бенеди́кт (біл. Багушэ́віч, Франці́шак Бенядзі́кт; *21 березня (9 березня за старим стилем) 1840, Кушляни — †27 квітня (15 квітня за старим стилем) 1900) — білоруський поет, один з засновників нової білоруської літератури.
Народився в селі Кушляни на Віленщині в сім'ї збіднілого шляхтича. Вчився в Петербурзькому університеті, звідки був виключений за участь у студентських заворушеннях. Брав участь у повстанні 1863, після розгрому якого, переховуючись від переслідувань, виїхав до України. Закінчив Ніжинський юридичний ліцей (1868), працював судовим слідчим у Конотопі, з 1878 був адвокатом у Вільно;
[ред.] Творчість
Псевдноніми: Мацей Бурячок, Симон Ревка з-під Борисова.
Почав писати вірші, які поширювалися в рукописах. Перша збірка — «Дудка білоруська» (1891), друга — «Смик білоруський» (1894). Перший з білоруських письменників виступив на захист рідної мови і самобутності національної літератури, впровадив у білоруську літературу нові для неї форми вірша, розвивав жанр байки, балади, поеми.
Засновник критичного реалізму у білоруській літературі. Його творчість тісно пов'язана з білоруським фольклором. Видав дві поетичні збірки «Дудка беларуская» та «Смык беларускі» в Австро-Угорщині. В основу мови його творів покладена північно-західна говірка білоруської.
[ред.] Твори
- Выбраныя творы, Мінск, 1946; (Український переклад — «Вибрані твори», за ред. П. Тичини. К., 1950)
[ред.] Джерела
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
