Вільнюс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Вільнюс лит. Vilnius |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Литва | |||
| Статус міста | з 1387 року | |||
| Населення | 555 613 осіб (2008) | |||
| Площа міста | 392 км² | |||
| Густота населення | 1378 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 10001-14199 | |||
| Телефонний код | +370-5 | |||
| Географічні координати | 54°41′ пн. ш.; 25°17′ сх. д. | |||
| Часовий пояс | +2 | |||
| Поділ міста | 21 староств | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.vilnius.lt | |||
| Мер міста | Вілюс Навіцкас з 2009 року | |||
| Розташування | ||||
Вільно або Вільнюс (Vilnius, Вільна, до 1939 Wilno) — столиця Литви і найбільше місто країни, розташований на р. Няріс. 584 тис. мшк.
Зміст |
[ред.] Назва
Назва (лит. Vilnius, білорус. Вільня), більш українська назва — Вільно, походить від назви річки Вільня (лит., на якій стоїть місто.
У древніх історичних письменах переважає назва Вільня, Wilnia, Vilna. У пам'тках писемності, починаючи з XIV ст., використовується форма Wilno, Vilno та інші назви. У литовських пам'ятках писемності 1600, 1653 та пізнішех років зустрічається варіант Vilnius.
[ред.] Населення
У 2003 році загальна кількість населення складала 541 600 чоловік.
Згідно з даними перепису 2001 року, 57 % населення Вільнюса становили литовці, 20,7 % поляків, 14 росіян, 4 % білорусів, та 0,5 % євреїв.
Місто здавна було багатонаціональним, до того ж, історично склалося так, що литовці часто складали його меншість. Так, згідно з даними перепесу населення 1897 року, серед 154 632 жителів було 61 847 (40,0 %) євреїв, 47 795 (30,9 %) поляків, 30 767 (20,1 %) росіян, 6 514 (4,2 %) білорусів, 3 238 (2,1 %) литовців та 4 717 (2,7 %) — представників інших національностей, у тім числі й українців.
[ред.] Географія та клімат
Вільнюс розташований на південному сході Литви (54°41′N 25°17′E) в дельті річок Вільні та Няріса.
Нецентральне розташування міста може бути пояснене частою зміною національних кордонів Литви протягом сторіч. Так, за часів Великого князівства Литовського Вільнюс був не лише культурним, а й географічним центром тодішньої держави.
Вільнюс розташований в 312 кілометрах від Клайпеди, міста, що є головним морським портом Литви — так само за допомогою сучасних автомобільних доріг з основними містами країни: Каунас (102 км) Шауляй (214 км) Панявежис (135 км)
Сучасна площа міста складає 401 км². Забудова складає 20,2 % площі, зелені насадження 43,9 %, вода — 2,1 %
Клімат у Вільнюсі є перехідним між континентальним та морським. Середньорічна температура складає 6,1 °C
[ред.] Староства
У адміністративно-територіальному плані місто належить до самоврядування міста Вільнюса. Керує ним Рада самоврядування і мер, що обирається Радою; нині мер міста Артурас Зуокас. Територія самоврядування поділяється на 21 староство (латв. seninija), території яких частково відповідають частинам міста, що історично склалися, його передмістям і райнам нових забудов:
- Антакальніс (Antakalnio seniūnija)
- Фабієнішкес (Fabijoniškių seniūnija)
- Грігішкес (Grigiškių seniūnija)
- Юстінішкес (Justiniškių seniūnija)
- Каролінішкес (Karoliniškių seniūnija)
- Лаздінай (Lazdynų seniūnija)
- Науйяместіс (Naujamiesčio seniūnija)
- Науїнінкай (Naujininkų seniūnija)
- Науєойі Вільня (Нова Вільня; Naujosios Vilnios seniūnija)
- Панеряй (Panerių seniūnija)
- Пашілайчяй (Pašilaičių seniūnija)
- Пілайте (Pilaitės seniūnija)
- Расос (Rasų seniūnija)
- Сянаместіс (Senamiesčio seniūnija)
- Шешкіне (Šeškinės seniūnija)
- Шніпішкес (Šnipiškių seniūnija)
- Веркяй (Verkių seniūnija)
- Вілкпеде (Vilkpėdės seniūnija)
- Віршулішукес (Viršuliškių seniūnija)
- Жірмунай (Žirmūnų seniūnija)
- Жверино (Žvėryno seniūnija)
[ред.] Персоналії
[ред.] Посилання
- Офіційна сторінка міста
- Wilno, Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Warszawa, 1893, t. 13, p. 492—533.
| Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|---|---|
| Держав | Амстердам · Андорра-ла-Велья · Афіни · Баку · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Софія · Скоп'є · Таллінн · Тірана · Тбілісі · Сараєво · Стокгольм |
| Залежних територій | Гібралтар · Дуґлас · Лонг'їр · Марієхамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал |
| Невизнаних республік | Приштина · Степанакерт · Сухумі · Тирасполь · Цхінвалі |