Френсіс Брюгьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френсіс Брюге
англ. Francis Joseph Bruguière

«Світла абстракція», 1925
Народження 16 жовтня 1879(1879-10-16)[1][2][3]
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[4]
Смерть 8 травня 1945(1945-05-08)[5][6] (65 років)
  Лондон, Велика Британія[7][4]
Країна  США[8]
Жанр експериментальна фотографіяd
Діяльність фотограф, художник, скульптор, режисер, кінорежисер
Напрямок експресіонізм
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[9], Тейт, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[10][4], Музей Ґетті і Photography Collectiond[11]
CMNS: Френсіс Брюгьє у Вікісховищі
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2018)
оформити

Френсіс Брюге (англ. Francis Joseph Bruguière; 15 жовтня 1879(18791015), Сан-Франциско, США — 8 травня 1945, Лондон, Англія) — американський художник, режисер-імпровізатор і фотограф-експресіоніст.

Родина[ред. | ред. код]

Френсіс Брюге народився в Сан-Франциско, штат Каліфорнія, в багатій родині банкіра Еміля Антуана Брюге (1849—1900) і Жозефіни Фредеріка (Сатер) Брюгіер (1843—1915). Він був молодшим з чотирьох синів і отримав домашню освіту. Його братами були художник і лікар Педер Сатер Брюгіер (1874—1967), Еміль Антуан Брюгюре-молодший (1877—1935) і Луї сазер Брюгіер (1882—1954), який одружився з багатою спадкоємицею Маргарет Пост Ван Ален. Він також був онуком банкіра Педера сазер. Його мати померла в 1915 році потонувши разом з британським океанічних лайнером SS Arabic, який був пробитий німецьким підводним човном.

Творчість[ред. | ред. код]

У 1905 році, вивчивши живопис в Європі, Брюге познайомився з фотографом і промоутером сучасного мистецтва Альфредом Штігліцем (який прийняв його до себе в якості наукового співробітника та секретаря). Брюге створив студію в Сан-Франциско, де займався образотворчому мистецтвом і фотографією. Отримали популярність його міські пейзажі цього періоду, створені після землетрусу і пожежі (деякі з них були відтворені в книзі під назвою San Francisco (1918). Він співавтором фотовиставки Панамо-Тихоокеанської експозиції 1915 року в Сан-Франциско, дев'ять з його фотографій були включені в книгу Джорджа Стерлінга «Місто мертвих» (George Sterling. The Evanescent City, 1916).

У 1918 році, після занепаду сімейного стану, Брюге переїхав в Нью-Йорк, де заробляв на життя фотографією для Vanity Fair, Vogue і Harper's Bazaar. Незабаром він був призначений офіційним фотографом Нью-Йоркській гільдії театру. У цій ролі він сфотографував актрису британської сцени Розалінду Фуллер, яка дебютувала у виставі What's in a Name? (1920) — в подальшому вона співпрацювала з фотографом все життя.

Кіно[ред. | ред. код]

Почавши свою кар'єру, як художник, Брюге, як фотограф, експериментував з подвійною експозицією, соляризацією, оригінальними процесами обробки плівки, ФОТОГРАМИ, реакцією різноманітних плівок на різну витримку і ін., Але довгий час про ці експерименти знали тільки друзі. В середині 1920-х років він планував зняти фільм під назвою «Шлях» (The Way, 1929), який зображає різні етапи життя людини. Для цього серйозного проекту Брюге звернувся до модного берлінському акторові-імпровізатору Себастьяну Дросте і актрисі Розалінда Фуллер, з якої до цього вже працював. Щоб отримати фінансування, Брюге зробив фотографії запланованих їм сцен, але так і не переступив до самих зйомок через раптову смерть актора. Тому у нас залишилися тільки нерухомі зображення, які говорять про те, що фільм продовжував експресіоністську традицію, притаманну всієї творчості Себастьяна Дросте.

У 1927 році він переїхали в Лондон, де Брюге створив з Освеллом Блакстоном перший британський абстрактний фільм «Світлі ритми». Довгий час вважалося, що картина втрачена, але тепер вона відновлена ​​і доступна для перегляду. Під час Другої світової війни Брюге повернувся до живопису.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Del Zogg. Francis Bruguière. George Eastman House (August 2000).
  2. ↑ Del Zogg. The Photographs of Francis J. Bruguiere. George Eastman House (February 8, 2013).
  3. ↑ Biography — Peder Bruguiere. askart.com.
  4. ↑ Francis Bruguière, American Photographer & Author. The J. Paul Getty Museum.
  5. ↑ Jill Alikas St. Thomas. Francis Bruguière (American, 1879—1945).
  1. ↑ Національна бібліотека Франції — 1537.
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  3. ↑ Photographers’ Identities Catalog
  4. ↑ а б в Artists + Artworks
  5. ↑ RKDartists
  6. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  7. ↑ RKDartists
  8. ↑ Museum of Modern Art online collection
  9. ↑ http://www.moma.org/collection/works/45028
  10. ↑ https://www.sfmoma.org/artist/francis_joseph_bruguiere/
  11. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/122549

Інші джерела[ред. | ред. код]

  • Enyeart, James (1977) Bruguière: His Photographs and His Life (New York: Alfred A. Knopf)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френсіс_Брюгьє&oldid=29807942