Фріц Геркенрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фріц Геркенрат
Особисті дані
Народження 9 вересня 1928(1928-09-09)[1]
  Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія
Смерть 18 квітня 2016(2016-04-18)[1] (87 років)
  Аахен, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Громадянство  Німеччина
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1946–1951 Німеччина «Пройссен Деллбрюк»[de] 75 (-?)
1951–1952 Німеччина «Кельн» 13 (-?)
1952–1965 Німеччина «Рот-Вайс» (Ессен) 248 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1954–1958 Німеччина ФРН 21 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Фрідріх «Фріц» Геркенрат (нім. Friedrich "Fritz" Herkenrath, 9 вересня 1928Кельн — 18 квітня 2016) — західнонімецький футболіст, що виступав на позиції воротаря. Півфіналіст чемпіонату світу 1958 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Фріц Геркенрат спочатку грав у гандбол. Починав як правий вінгер, і тільки пізніше став воротарем. Незабаром після Другої світової війни змінив вид спорту на футбол. Фріц почав навчатися у Вищій Спортивній Школі в Кельні, де його вчителем був тренер збірної Німеччини Зепп Гербергерep[2]. Розпочинав на дорослому рівні грати за клуб «Пройссен Деллбрюк»[de].

У 1951 році став гравцем «Кельна», де був тільки дублером першого воротаря команди, нідерландця Франса де Мюнка. З 1952 року він гравцем клубу «Рот-Вайс» (Ессен), де він був улюбленцем уболівальників команди. З командою в 1955 році він виграв чемпіонат ФРН, завдяки чому, ця команда стала першою німецькою командою, яка зіграла в Кубку європейських чемпіонів, але швидко завершила свою участь вже у першому раунді після поразки від шотландського «Гіберніана» (0:4, 1:1).

Геркенрат під час перебування в Ессені, через свою основну професію — вчителя, отримав прізвисько «Літаючий вчитель» (нім. fliegender Schulmeister)[3].

Із збірною ФРН у 1954-1958 роках провів 21 матч[4] і зайняв четверте місце на чемпіонаті світу 1958 року[5]. На «мундіалі» зіграв у п'яти матчах, пропустивши лише останній матч за 3-тє місце, який німці програли французам з рахунком 3: 6. У цьому матчі замість Геркенрата ворота захищав запасний голкіпер Квятковскі. Після гри Геркенрат сказав: «Я повинен чесно зізнатися, що і я, напевно, не врятував би ворота від жодного з цих шести голів, але я радий, що уникнув цього розгрому»[6]

У 1962 році Геркенрат завершив спортивну кар'єру і після завершення кар'єри працював у технічному університеті Аахена[7], а пізніше у Дюссельдорфському університеті.

Помер 18 квітня 2016 року у віці 87 років[8].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в http://www.focus.de/sport/fussball/em-2016/national-ex-nationalspieler-herkenrath-gestorben_id_5500778.html
  2. Bitter, Jürgen. Deutschlands Fußball Nationalspieler, Sportverlag, 1997, p. 179.
  3. Trauer um den fliegenden Schulmeister Fritz Herkenrath. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
  4. Matthias Arnhold (1 вересня 2016). Fritz Herkenrath – International Appearances. RSSSF. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 вересня 2016.
  5. Fritz Herkenrath. Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 21 червня 2018.
  6. КУРТ ЧАСТКА - ОТ ЗАМОРЫ ДО ЯШИНА. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
  7. Bitter, Jürgen. Deutschlands Fußball Nationalspieler, Sportverlag, 1997, p. 180.
  8. Ex-Nationalspieler und RW-Essen-Legende gestorben [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • B. F. Hoffmann: Die legendären WM-Torhüter. Ein Lexikon. Verlag Die Werkstatt, Göttingen 2005, ISBN 3-89533-498-7, S. 79–81.
  • Hardy Grüne, Lorenz Knieriem: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs. Band 8: Spielerlexikon 1890–1963. AGON Sportverlag, Kassel 2006, ISBN 3-89784-148-7, S. 144.
  • Jürgen Bitter: Deutschlands Fußball-Nationalspieler. Das Lexikon. Sportverlag, Berlin 1997, ISBN 3-328-00749-0, S. 179–180.
  • Georg Schrepper, Uwe Wick: „… immer wieder RWE!“ Die Geschichte von Rot-Weiss Essen. Verlag Die Werkstatt, Göttingen 2004, ISBN 3-89533-467-7.
  • Uwe Nuttelmann (Hrsg.): Der Deutsche Ligafußball 1903–2010. Band 2, Nuttelmann-Verlag, Jade 2010.

Посилання[ред. | ред. код]