Рейнська провінція (нім.Rheinprovinz), також знана як Рейнська Пруссія (нім.Rheinpreußen) — адміністративно-територіальне утворення, найзахідніша провінція Королівства Пруссії та Вільної держави Пруссія, що існувала з 1822 до 1946 року.
На 1911 рік, загальна площа провінції становила 10 423 км2, з півночі та південь вона простягалася на 200 км, а завширшки була максимально 90 км.
За оцінками 1905 року населення утворення було 6 435 778, зокрема 4 472 058 католицького віросповідання, 1 877 582 протестантів та 55 408 юдеїв. Лівий берег Рейну переважно населяли прибічники католицької церкви, у той час, як на правому — половину населення становили протестанти. Більшість всього населення провінції були німцями, хоча декілька сіл та містечок на півночі мали громадян голландського походження. На заході та півдні поздовж кордонів (переважно в Саарланді) існували невеличкі французькі комуни, водночас в індустріальних регіонах Рура було багато вихідців з польських земель зі східних провінцій імперії.
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
