Фулько (король Єрусалиму)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фулько
Fulk.jpg
Коронація Фулько
Король Єрусалиму
Початок правління: 1131
Кінець правління: 1143
Інші титули: граф Анжу
граф Мен
граф Турень
Попередник: Балдуїн II
Наступник: Балдуїн III
Дата народження: 1092
Дата смерті: 13 листопада 1143(1143-11-13)
Місце смерті: Акра
Дружина: Ерембурга Менська
Мелісенда
Діти: 4 сина та 2 доньки
Династія: Інгельгерінги
Батько: Фулько IV Анжуйський
Мати: Бертрада де Монфор

Фулько Анжуйський (*1092 —†13 листопада 1143) — король Єрусалиму у 11311143 роках (як Фулько I), граф Анжу (як Фулько V), граф Мена та Турені.

Життєпис[ред.ред. код]

Граф[ред.ред. код]

Про місце народження Фулько немає відомостей. Народився у 1092 році. Був сином Фулько IV, графа Анжу, та Бертради де Монфор. Рано залишився без матері, яка покинула чоловіка й стала коханкою французького короля Філіпа I.

Володіння Фулько у Франції (позначено бордовим кольором)

У 1109 році після смерті батька він успадкував графство. Проте з огляду на молодий вік знаходився під впливом короля Філіпа I. Підтримував останнього у боротьбі проти Генріха I, короля Англії. У 1110 році одружився на спадкоємиці графства Менського й Туренського. У 1118 році Фулько переходить на бік короля Генріха Англійського. Для зміцнення союз було укладено шлюб між їхніми дітьми. Вслід за цим у 1120–1121 роках приймав участь у хрестовому поході. У 1124 році він оселився в Сирії, де мешкав до 1127 року, коли надумав повернутися до дому. В цей час отримав від короля Балдуїна II пропозицію щодо шлюбу з його донькою Мелісендою. Втім перемовини щодо умов укладання шлюбу тривали до 1129 року, коли нарешті 2 червня він відбувся. У посаг отримав міста Тір та Акру.

Король[ред.ред. код]

У 1131 році після смерті Балдуїна II Фулько було короновано разом з Мелісендою королем й королевою Єрусалиму. Втім із самого початку між подружжям виник конфлікт щодо володарювання у королівстві. Фулько на деякий час перебрав владу на себе. У 1131 році він завади сестрі Мелісенди — Алісі — захопити владу в Антіохії. У 1132 році він завдав поразку союзникам Мелісенди та Аліси. Втім ці чвари спричинили те, що Єрусалимське королівство не надало достатньої підтримки Едеському графству. Водночас для зміцнення Єрусалимського королівства Фулько уклав союз з мусульманськими володарями Дамаску.

У 1134 році він вступив у конфлікт з Гуго де Пюїзом, коханцем дружини, втім завдяки патріарху Єрусалимському було укладено мир, а Пюїз погодився залишити Святу землю на 3 роки. У 1135 році король Фулько всупереч волі Мелісенди та її сестри Аліси видав королівську небогу Констанцію за Раймунда де Пуатьє. Усі ці дії лише посилювали протиборство між Фулько та Мелісендою. Лише у 1136 році Фулько на нетривалий час примирився з дружиною.

Після цього Фулько I вимушений був тривалий час боронити королівство від атак Зенгі, атабека Алепо. У 1137 році король зазнав поразки при Баріні, але того ж року захопив місто Баніас. Разом з тим вплив Фулько на державні справи значно знизився. Його турботою залишилася оборона кордонів держави. у 1142 році він зміг уникнути вторгнення до Палестини військ візантійського імператора Іоанна II Комніна. Невдовзі після цього Фулько помер 13 листопада 1143 року.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Ерембурга (д/н—1126), донька Елі II, графа Менського

Діти:

  • Жофруа (1113–1151), граф Анжу, Мена, Турені
  • Елі (д/н—1151)
  • Сибіла (1112–1165), дружиня Вільгельма Кліто
  • Аліса (1111–1154, Fontevrault), дружина Вільгельма, сина Генріха I Англійського

2. Дружина — Мелісенда (1105–1161), королева Єрусалиму

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • William John Corbett, «Inghilterra, 1087–1154», cap. II, vol. VI (Declino dell'impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 56-98.