Ценґлевич Каспер
| Ценґлевич Каспер | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Kasper Cięglewicz | ||||
| Народився |
1807[1][2] Городенка, Івано-Франківська область | |||
| Помер |
23 вересня 1886 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Країна |
 Австрійська імперія | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
|
| ||||
Кáспер Ценґлéвич (пол. Cięglewicz Kasper; 1807 — 23 вересня 1886, Львів) — польський громадський і політичний діяч, автор україномовних агітаційних матеріалів.
Біографія[ред. | ред. код]
Поляк українського походження (за деякими даними, народився у Городенці). Діяч таємного польського товариства.
1831 — під час листопадового повстання дістався Варшави і вступив до польської армії. Після поразки повстання повернувся до Галичини.
Автор агітаційних віршів українською мовою, призначених для селянської авдиторії, з закликами проти панщини та австрійської влади, за відновлення незалежної Польщі (кінець 1830-х pp.).
Написав призначену для підпільників агітаційну бесіду «Інструкція для вчителів руського народу». У ній містились заклики до об'єднання зусиль для спільної боротьби за свободу і відновлення державної незалежності Польщі, до якої зараховувались і українські та литовські землі.
За свою діяльність 1838 року був заарештований австрійською владою, перебував до 1848 в ув'язненні.
Під час Весни народів в 1848 р. був одним з організаторів «Руського Собору». Як представник останнього брав участь в польсько-руській комісії під час Слов'янського з'їзду в Празі, де виступив з запереченням існування окремого руського народу та руської мови.[3][4]
Похований на полі № 71 Личаківського цвинтаря (ділянка «Залізної сотні» — місце колективного поховання учасників листопадового повстання)[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Jan Kozik, „Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830-1848”, Kraków 1973
- ↑ Jan Kozik, „Między reakcją a rewolucją. Studia z dziejów ukraińskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848-1849”, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego (Prace historyczne, zeszyt 52), PWN, Kraków-Warszawa 1975
- ↑ Aleksander Medyński. ŻELAZNA KOMPANIA NA ŁYCZAKOWIE. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 20 серпня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ценґлевич Каспер-Мельхіор-Бальтазар // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 675-677.
- Stanisław S. Nicieja, Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986 [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
- Народились 1807
- Уродженці Городенки
- Померли 23 вересня
- Померли 1886
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники юридичного факультету Львівського університету
- Польські громадські діячі
- Українські громадські діячі
- Польські поети
- Українські поети
- Українсько-польські відносини
- Члени «Руського Собору»