Чокто (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чокто
Choctaw portraits.jpg
Сучасний ареал розселення і кількість
Загальна кількість 160 000[1]
Найбільші розселення Оклахома, Міссісіпі
Расовий тип Американоїди
Мова чоктавська, англійська

Чокто, іноді невірно чоктав, чоктави (англ. Choctaw), самоназва Chahtaкорінний народ США, що спочатку проживав на південному-сході (нині штати Міссісіпі, Алабама та Луїзіана). Мова чокто відноситься до мускогскої родини. Походження назви «чокто» (варіанти транслітерації: Chahta, Chactas, Chato, Tchakta, Chocktaw), можливо, походить від іспанського слова «chato» (плоский), проте Джон Суонтон припускає, що це було ім'я одного з вождів.[2]

Чокто входили до складу Міссісіпської культури, що існувала в долині річки Міссісіпі. На думку історика Уолтера Уїльямса, перші іспанські колонізатори Північної Америки зустрічалися з предками чокто.[3]

В XIX столітті чокто отримали популярність як один із «П'яти цивілізованих племен», оскільки вони засвоїли багато культурних та технологічних досягненнь європейських колоністів.

Хоча невеликі групи чокто проживають в штатах Алабама, Луїзіана та Техас, офіційне визнання мають Нація чокто штату Оклахома та Міссісіпське плем'я індіанців-чокто.

Під час Американської революції більшість чокто підтримали прихильників незалежності США. Між США і чокто було укладено 9 договорів, з яких останні три були спрямовані на виселення чокто із земель на захід від Міссісіпі. Президент Ендрю Джексон повів політику примусового виселення індіанців (відомого як Дорога сліз), причому першими жертвами його політики стало плем'я чокто, виселених у штат Оклахома (за ним пішли й інші чотири «цивілізованих племені»).

В 1831 р., коли було ратифіковано Договір Струмка Танцюючого Кролика, ті чокто, що вирішили залишитися на землях новоствореного штату Міссісіпі, стали першою великою неєвропейською групою, що отримала громадянство США. Чокто також захотіли мати представництво у Конгресі США.[4]

В 1847 р. плем'я чокто зробило гуманітарну допомогу ірландцям під час Великого голоду в Ірландії (1845 — 1849), зібравши $710 на допомогу голодуючим, за двадцять років до заснування Червоного Хреста. Під час Громадянської війни в США чокто, пам'ятаючи про насильницьке виселення, підтримували переважно конфедератів. Після Громадянської війни міссісіпські чокто перестали існувати як окреме плем'я, тоді як оклахомськомі чокто, навпаки, повели боротьбу за своє визнання як автономного утворення.

Під час 1-ої світової війни мова чокто використовувавлася американськими радистами як код. Після 2-ої світової війни серед чокто розвинулося промислове виробництво, наприклад, кабельне. Останнім часом чокто володіють в Оклахомі та Міссісіпі підприємствами у сфері грального та готельного бізнесу, електроніки, зберігають свою мову та традиції.


Культура[ред.ред. код]

Традиційна культура племені Чокто типова для індіанців південного сходу Північної Америки. Займалися ручним підсічно-вогневим землеробством, полюванням, рибальством, збиральництвом. Існувало примітивне ткацтво. Матрилінейні роди об'єднувалися у дві фратрії («друзі» і «частина людей»). Сім'я велика, матрилокальна. Був поширений авункулат. Плем'я мало три територіальні підрозділи: західне («довгі люди»), північно-східне («їдці картоплі») і південно-східне («6 міст»). Кожне мало мирного і військового вождя. Плем'я управлялося радою трьох вождів. Важливу роль мала загальноплем’яна гра в м'яч. Поселення на заході - розкидані, на сході - великі укріплені (внаслідок загрози нападу криків). Для традиційної чоловічого одягу характерний плащ-накидка зі шкіри або пір'я, прикрашений черепашками, риб'ячими зубами, мідними пластинками. Практикувалися штучна деформація черепа, розфарбовування і татуювання обличчя і тіла. Мали розвинену міфологію, культ предків (існував звичай вторинного поховання).

Література[ред.ред. код]

Село чокто близько Чефункте. Художник Франсуа Бернар, 1869, Музей Пібоді, Гарвардський університет. Жінки готують барвник для фарбування очеретяної лози, яка піде на виготовлення кошиків
  • Bartram, William. Travels Through...Country of the Chactaws..., Philadelphia: printed by James & Johnson, 1791.
  • Bushnell, David I. Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 48: The Choctaw of Bayou Lacomb, St. Tammany Parish, Louisiana. Washington, DC: Government Printing Office, 1909.
  • Byington, Cyrus. Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 46: A Dictionary of the Choctaw Language. Washington, DC: Government Printing Office, 1915.
  • Carson, James Taylor. Searching for the Bright Path: The Mississippi Choctaws from Prehistory to Removal. Lincoln: University of Nebraska Press, 1999.
  • Clarke, Hewitt. Thunder At Meridian, Lone Star Press, Spring, Texas, 1995.
  • Galloway, Patricia (1998). Choctaw Genesis 1500 — 1700 Lincoln, Nebraska: University of Nebraska Press. ISBN 0-8032-7070-4.
  • Haag, Marcia and Henry Willis. Choctaw Language & Culture: Chahta Anumpa. Norman, Okla: University of Oklahoma Press, 2001.
  • Jimmie, Randy and Jimmie, Leonard. NANIH WAIYA Magazine, 1974, Vol I, Number 3.
  • Lincecum, Gideon. Pushmataha: A Choctaw Leader and His People. Tuscaloosa: University of Alabama Press, 2004.
  • Mould, Tom. Choctaw Tales. Jackson, Miss: University Press of Mississippi, 2004.
  • O 'Brien, Greg. Choctaws in a Revolutionary Age, 1750 — 1830. Lincoln: University of Nebraska Press, 2002.
  • O 'Brien, Greg. «Mushulatubbee and Choctaw Removal: Chiefs Confront a Changing World.» 2001.
  • O 'Brien, Greg. «Pushmataha: Choctaw Warrior, Diplomat, and Chief.» 2001.
  • Pesantubbee, Michelene E. Choctaw Women in a Chaotic World: The Clash of Cultures in the Colonial Southeast. Albuquerque, NM: University of New Mexico, 2005.
  • Tingle, Tim. Walking the Choctaw Road. El Paso, Tex: Cinco Puntos Press, 2003.
  • Mississippi Choctaw Reservation and Off-Reservation Trust Land, Mississippi United States Census Bureau (Бюро перепису США)

Посилання[ред.ред. код]

  1. American Indian, Alaska Native Tables from the Statistical Abstract of the United States, in: Statistical Abstract of the United States: 2004-2005, 124th ed.
  2. Swanton, John. Source Material for the Social and Ceremonial Life of the Choctaw Indians. The University of Alabama Press. с. 29. ISBN 0817311092. 
  3. Walter, Williams. «Southeastern Indians before Removal, Prehistory, Contact, Decline». Southeastern Indians: Since the Removal Era. Athens, Georgia: University of Georgia Press. с. 7-10. 
  4. «An Indian Candidate for Congress». Christian Mirror and N.H. Observer, Shirley, Hyde & Co. July 15, 1830.