Чуньцю (хроніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чуньцю (春秋, «Весни і осені») - хроніка давньокитайського держави Лу, що дала назву періоду Чуньцю722 по 479 рр. до н. е.) Це найдавніший китайський текст літописного плану.

Титульний лист Чуньцю видання 1876 року в перекладі Монастирьова Н.І.

Крайня стислість тексту (обсяг тексту 16 257 ієрогліфів) вимагає постійного коментаря викладаються подій. З десятків таких коментарів збереглися лише три, найціннішим з яких є коментар Цзо 左傳, який, найпевніше, являє собою незалежний від Чуньцю історичний твір.

Вже за часів Мен-цзи складання анналів приписувалося Конфуцію, хоча їх авторами були перш за все, мабуть, придворні хроністи династії Лу. Завдяки атрибуції Конфуцію аннали увійшли до складу конфуціанського П'ятикнижжя.

Придворний тлумач конфуціанського вчення Дун Чжуншу вчив, що «Чуньцю» служить прекрасним керівництвом для правителів, а описані в ній сонячні затемнення, падіння зірок і т. д. повинні нагадувати їм про неминучі наслідки неблагочестивих діянь.

Згідно з сучасними підрахунками, з 37 позначених в «Чуньцю» сонячних затемнень 33 дійсно відбулися і могли спостерігатися в Китаї.[1] Це затемнення 720, 709, 695, 676, 669, 668, 664, 655, 648, 626, 612, 601, 599, 575, 574, 559, 558, 553, 552, 550, 549, 546, 535, 527, 525, 521, 520, 518, 511, 505, 498, 481 років до н. е.

Чуньцю як жанр[ред.ред. код]

Поняття "Чуньцю", що виражає кругообіг сезонів, використовувалося як формотворний принцип інших давньокитайських творів: наприклад, "Аннали Люй Бувея" (Люй-ши цуньцю). Див. також en:Spring and Autumn Annals of the Sixteen Kingdoms.

Сучасне використання назви[ред.ред. код]

Китайська назва амбіційного твору Ґу Хунміна (en:Gu Hongming) «Дух китайського народу» (1915), написаного з конфуціанських позицій англійською мовою, не надає буквального перекладу англійського The Spirit of the Chinese People. Спираючись на авторитет «Чуньцю», автор надав своїй книзі, що викладає європейському читачеві головні засади конфуціанської етики, назву «Великий зміст Чуньцю» zh:春秋大義.

У 1991 році в КНР було засновано впливовий журнал, який звертається до соціальних і політичних тем історії та сучасності, «Янь-Хуан чуньцю» zh:炎黄春秋 [2]. Назва журналу відсилає до Янь-ді та Хуан-ді, міфічних засновників китайської нації.[2]

Література[ред.ред. код]

Конфуциева летопись «Чуньцю» («Вёсны и осени»). Пер. и примеч. Н. И. Монастырева. Исслед. Д. В. Деопика и А. М. Карапетьянца. М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1999.-351 с., 1500 экз. (Китайский классический канон в русских переводах). ISBN 5-02-018117-Х

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. IV. М., 1986. С.30: Вяткін, передмова.
  2. [1]