Лунь юй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лунь юй (кит. традиційною 論語, спрощеною 论语, піньїнь Lún Yǔ, палладієм — Лунь Юй, «Бесіди і судження», «Аналекти Конфуція») — головна книга конфуціанства, складена учнями Конфуція (551-479 до н.е.) з коротких нотаток, які фіксують висловлювання, вчинки вчителя, а також діалоги з його участю. Один з найзнаменитіших текстів Східної Азії.

«Аналекти» у виданні із коментарем Чжу Сі (1130-1200)

Книга написана давньокитайською мовою, складається з двадцяти заголовків. Складання книги почалося після смерті Конфуція в кінці епохи Чуньцю і зайняло біля 230 років, 479-249 до н.е.[1] Гномічний характер більшості з висловлювань спричинив розвиток багатої коментаторської традиції, а також суттєві відрізнення у перекладах цієї пам'ятки на інші мови.

Як одна з найбільш вшанованих класичних книг «Лунь юй» став частиною конфуціанського Чотирикнижжя (Си шу). Його цітування напам'ять було обов'язковою вимогою китайської класичної освіти.

Орієнтація тексту[ред.ред. код]

Важлива засада «Аналектів» вказана у 5:14: на відміну від «Лао-цзи» та «Ґуань-цзи», твір не приділяє увагу космологічним темам.[2] У 1:21 також вказано, що Конфуцій не розмовляв про "надзвичайне" 怪 та "духів" 神. Разом із 6:22 (敬鬼神而遠之, "поважати надприродні істоти, але триматися від них на відстані") це ствердження окреслює виключно гуманістичну та етичну сферу зацікавленості авторів тексту.

Цитати[ред.ред. код]

Освіта та етика[ред.ред. код]

  • Лише найрозумніші і найдурніші не можуть змінитися (唯上知與下愚不移 - 17:3).
  • Людина, яка не думає про те, що може трапитися в майбутньому, обов'язково незабаром зіткнеться з прикрощами.
  • Цзи-ґун спитав: «Чи можна все життя керуватися одним словом?» Учитель відповів: «Це слово — взаємність. Не роби іншим того, чого не бажаєш собі» (子貢問曰:「有一言而可以終身行之者乎?」子曰:「其恕乎!己所不欲,勿施於人。」 - 15:24).
  • Цзи-ґун сказав: «Те, чого я не хочу, щоб робили мені, я не хочу робити іншим». Вчитель сказав: «Ци! Цього домогтися неможливо!» (子貢曰:「我不欲人之加諸我也,吾亦欲無加諸人。」子曰:「賜也,非爾所及也。」 - 5.11)
  • Важко весь день тільки їсти, ні про що не дбати! Хіба немає тому людей, зайнятих азартними іграми і шахами? І хіба ті, хто так чинить, схожі на мудрих? (飽食終日,無所用心,難矣哉!不有博弈者乎,為之猶賢乎已 - 17:22)
  • Так як не можна знайти людей, які дотримуються середини в поведінці, доводиться мати справу з людьми або нестриманими, або обережними. Нестримані беруться за все, а обережні уникають нехороших справ.
  • З тими, хто вище посередності, можна говорити про високе; з тими, хто нижче посередності, не можна говорити про високе (中人以上,可以語上也;中人以下,不可以語上也 - 6:21).
  • Той, хто діє, прагнучи вигоди для себе, викликає велику неприязнь.
  • Там, де панує людинолюбство, чудово. Тому коли хто-небудь поселяється там, де немає людинолюбства, хіба він мудрий? (里仁為美。擇不處仁,焉得知? - 4:1)
  • Стріла не обов'язково пронизує мішень, бо сили людей не однакові. Це давнє правило (射不主皮,為力不同科,古之道也 - 3:16).
  • Подивившись на вчинки людини, поглянь на їхні причини, встанови, чи викликають вони у нього занепокоєння. І тоді, чи зможе людина приховати, що вона собою являє?
  • Не турбуйся про те, що люди тебе не знають, а турбуйся про те, що ти не знаєш людей (不患人之不己知,患不知人也 - 1:16).
  • Народ можна змушувати слідувати належним шляхом, але не можна йому пояснити — нащо.

Багатство та знатність[ред.ред. код]

  • Багатство і знатність становлять предмет людських бажань, але шляхетний чоловік ними не користується, якщо вони дісталися незаконним шляхом (富與貴是人之所欲也,不以其道得之,不處也 - 4:5).
  • Їсти грубу їжу, пити воду і спати на зігнутому лікті — в цьому теж полягає задоволення (飯疏食飲水,曲肱而枕之,樂亦在其中矣 - 7:16).
  • Неправедне багатство, при тому поєднане зі знатністю, для мене подібно швидкоплинній хмарі ().
  • Той, хто прагне пізнати правильний шлях, але соромиться поганого одягу та їжі, не гідний того, щоб з ним вести бесіду (士志於道,而恥惡衣惡食者,未足與議也 - 4:9).

Китайські традиційні концепції[ред.ред. код]

  • Людина може зробити великим шлях (дао), яким йде, але шлях не може зробити людину великою (人能弘道,非道弘人 - 15:29).
  • Коли ми говоримо про ритуал, чи маємо ми на увазі лише дар яшми і парчі? Коли ми говоримо про музику, чи маємо ми на увазі удари у дзвони і барабани? (禮云禮云,玉帛云乎哉?樂云樂云,鐘鼓云乎哉? - 17:11)
  • Якщо виразити однією фразою сенс трьохсот віршів «Ши цзін», то можна сказати, що в них немає порочних думок (詩三百,一言以蔽之,曰『思無邪』 - 2:2).

Особистість Конфуція[ред.ред. код]

  • Учитель категорично утримувався від чотирьох речей: він не вдавався до пустих роздумів, не був категоричний у своїх судженнях, не проявляв впертості і не думав про себе особисто (子絕四:毋意,毋必,毋固,毋我 - 9:4).
  • «У п'ятнадцять років я навернув свої помисли до навчання. У тридцять років я досяг самостійності. У сорок років я звільнився від сумнівів. У п'ятдесят років я пізнав волю неба. У шістдесят років навчився відрізняти правду від неправди. У сімдесят років я став слідувати бажанням мого серця і не порушував ритуалу.»

Відносини із учнями[ред.ред. код]

  • Вчитель сказав: «Раніше я слухав слова людей і вірив у їхні справи. Тепер же я слухаю слова людей і дивлюся на їхні справи. Я змінив свій підхід через Цзай Во».
  • Коли Цзай Во спав вдень, вчитель сказав: «На гнилому дереві не зробиш різьби, брудну стіну не зробиш білою. До чого лаяти Во?»
  • Я розмовляв з Хуеєм цілий день, і він, як дурень, ні в чому мені не перечив. Коли він пішов, подумав про нього і зміг зрозуміти, що Хуей далеко не дурень.

Коментарі та пізніша традиція[ред.ред. код]

Найвпливовіший ранній коментар до «Аналектів» було складено Хе Янєм 何晏 (195–249, en:He Yan). Як знавець даоських текстів, автор надав інтерпретацію що значно поширила класичну конфуціанську агенду. Комментар залишався стандартним засобом інтерпретації «Аналектів» близько тисячі років, коли його було змінено працею Чжу Сі.

Під впливом «Аналектів» Ян Сюн (53 до н.е. - 18 н.е.) склав сві' твір «Фа янь», який імітує форму висловів Конфуція.

Сучасна популярність в Китаї[ред.ред. код]

Наприкінці 2006 року по центральному телебаченню КНР пройшла серія передач професора Пекінського Педагогічного Університета Юй Дань 于丹 (нар. 1965), присвячена інтерпретації «Аналектів». На їх матеріалі було надруковано книгу, популярність якої стала сенсацією 2007 року. Зворотньою стороною популярності стала критика книги та її автора з боку науковців що обіймають посади у кількох авторитетних університетах країни. Див. en:Yu Dan (academic).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • 5:11 містить найранішу згадку «золотого правила моралі» у світовій літературі, але її висловлювання належить не самому Конфуцію, а його учню.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Brooks 2007:205
  2. додати переклад 子貢曰:「夫子之文章,可得而聞也;夫子之言性與天道,不可得而聞也。」
  3. Brooks 1997:24. Ствердження авторів засновується на їх аргументації щодо датування нашарувань у тексті. Відповідна думка словами самого Конфуція міститься у 12:2 та 15:24.