Щавель туполистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щавель туполистий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Щавель (Rumex)
Вид:
Щавель туполистий (R. obtusifolius)
Біноміальна назва
Rumex obtusifolius

Щавель туполистий[1] (Rumex obtusifolius) — вид рослин родини гречкові (Polygonaceae), поширений у Європі, Азії й пн. Алжирі.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трава 50–130 см заввишки. Базальна частина стебла практично нерозгалужена, верхні гілки досить стійкі. Листки розташовані спірально, гострі цілокраї. Нижні листки досить довго-черешкові, голі. Листова пластина широко яйцювата, із серцеподібною основою й округлою верхівкою, 10–25 см завдовжки, удвічі більша в довжину ніж ушир, практично розправлена, поля злегка вигнуті. Стеблові листки чергові, вузько яйцювато-ланцетні[2].

Суцвіття — складна, китиця, утворена з квітів розміщених у кільцях. Квіти радіально симетричні, ≈ 5 мм у поперек, двостатеві; тичинок 6. Горішки 2.5–3.5 мм, світло-коричневі[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Азії (на схід до цн. Сибіру й на південь до Ірану) й у пн. Алжирі; також широко натуралізований вид в інших частинах світу[3]. Населяє подвір'я, смітники, узбіччя доріг, багаті береги[2].

Використання[ред. | ред. код]

Листки рослини можна використовувати як салат, готувати овочевий бульйон або варити як шпинат. Вони містять щавлеву кислоту, яка може бути небезпечною, якщо споживається у великій кількості. Сушене насіння використовується як прянощі.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Potamogeton obtusifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в NatureGate. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 04.12.2018. (англ.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 03.12.2018. (англ.)