Янош Естергазі
| Янош Естергазі | |
|---|---|
| угор. galántai Esterházy János István | |
 | |
| Ім'я при народженні | Esterházy János |
| Народився |
14 березня 1901 Австро-Угорщина |
| Помер |
8 березня 1957 (55 років) Чехословаччина ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Долне Обдоковце |
| Громадянство | Чехословаччина |
| Діяльність | політик, журналіст, композитор, публіцист |
| Титул | граф[d] |
| Посада | Member of the Czechoslovak National Assemblyd |
| Партія | Provincial Christian-Socialist Partyd |
| Батько | Янош Мігай Естергазіd |
| Мати | Ельжбета Тарновськаd |
| Брати, сестри | Maria Mycielskad |
| У шлюбі з | Лівія Серени |
| Діти | Син − Янош і дочка − Аліса |
| Нагороди | |
Янош Естергазі (угор. Esterházy János, словац. János Esterházy; 14 березня 1901 — 8 березня 1957) — політичний діяч Словаччини часів Другої світової війни, граф.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Австро-Угорщині (Вельки-Залужжя, Західна Словаччина) 14 березня 1901 року в знатній угорській родині Естергазі. Його мати — Елжбета Тарновська (дочка професора Станіслава Тарновського) була за походженням полькою. Батько Яноша помер, коли хлопчикові було чотири роки.
Після закінчення середньої школи в Будапешті Естергазі повернувся в рідне місто Нітрауйлак, який, згідно з Тріанонським мирним договором, перейшов до Чехословаччини (нині Вельки-Залужжя, Словаччина). У 1924 році він одружився з графинею Лівією Серені, яка народила йому двох дітей — Яноша та Алісу (нині Аліса Естергазі-Малфатті).
У 1931 році Естергазі був обраний головою Національної християнської соціалістичної партії Чехословаччини. У 1935 році він стає депутатом від словацького м. Кошиці і лідером угорської етнічної меншини.
14 березня 1939 Естергазі виступив на підтримку створення незалежної Словаччини. У Братиславі він організував культурну організацію етнічних угорців, яка була заборонена в 1942 році.
Після того як в Братиславу увійшли радянські війська, Естергазі був заарештований, але звільнений через 12 днів. Згодом за доносом його знову заарештували і передали НКВС. Після року, проведеного в ув'язненні у внутрішній в'язниці НКВС СРСР на Луб'янці, він був засуджений до десяти років таборів.
16 вересня 1947 Словацький верховний суд визнав його винним у співпраці з фашистами і засудив до смертної кари. Два роки опісля СРСР видав Естергазі Чехословаччині. Смертний вирок був за наказом президента замінений на довічне ув'язнення.
Янош Естергазі помер у в'язниці Мірова 8 березня 1957.
У 1993 році був посмертно реабілітований в Росії.
Депортація євреїв[ред. | ред. код]
Естергазі єдиний голосував проти, коли в 1942 році парламент Словаччини висловився за депортацію євреїв у нацистські табори смерті. «Мені соромно, що керівництво країни, яка вважає себе благочестивими католиками, готове відправити словацьких євреїв в гітлерівські табори смерті», — заявив тоді Естергазі.
У 1944 році Янош Естергазі врятував сотні євреїв, чехів, словаків і поляків. Гестапо оголосило його в розшук, але заарештувало його після війни вже НКВС.
Нагороди[ред. | ред. код]
- У 2011 році посмертно нагороджений премією Антидифамації ліги за порятунок євреїв під час Другої світової війни.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У словацькому місті Кошиці Яношу Естергазі встановлено пам'ятник.
Посилання[ред. | ред. код]
- Угорщина: три імені [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- A FELVIDÉKI MAGYARSÁG MÁRTÍRJA (угор.)
- Esterházy János rehabilitációját sürgeti a köztársasági elnök [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (угор.)
- Праведний аристократ