Яценко Петро Григорович
| Яценко Петро Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
14 серпня 1925 село Таган, зараз Чановського району Новосибірської обл., РФ | |||
| Смерть |
30 липня 1993 (67 років) місто Москва, РФ | |||
| Поховання | Преображенське кладовище | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Рід військ | стрілецькі війська | |||
| Роки служби | 1943–1946 | |||
| Партія | КПРС | |||
| Звання | гвардії молодший лейтенант | |||
| Командування | стрілець 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | |||
| Війни / битви |
Радянсько-німецька війна Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) Калинковицько-Мозирська операція Операція «Багратіон» Ризька операція Варшавсько-Познанська операція Вісло-Одерська операція Східно-Померанська операція Битва за Берлін | |||
| Нагороди |
| |||
Яценко Петро Григорович (14.08.1925 — 30.07.1993) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше гвардії молодший лейтенант.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10 серпня 1925 року в селі Таган, зараз Чановського району Новосибірської обл., РФ. Закінчив 9 класів, працював у колгоспі.
В Червоній Армії з лютого 1943 року, вчився у Кемеровському військовому піхотному училищі[2]. У серпні 1943 року курсантів без присвоєння звання передали до Діючої армії. 4 вересня 1943 року червоноармієць Яценко став стрільцем 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.
Особливим героїзмом гвардії червоноармієць Яценко П. Г. відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. Був тяжко поранений.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Яценку Петру Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].
Брав участь у визволенні Білорусі, Прибалтики, Польщі, в боях за Берлін. У 1945 році закінчив курси молодших лейтенантів. З 1946 року знаходився у запасі. Член КПРС з 1952 року.
Жив у Москві. В 1957 році закінчив Московський нафтовий технікум. Працював у науково-виробничому об'єднанні «Нефтехимавтоматика», заступником начальника конструкторського бюро Міністерства нафтопереробної промисловості. За розробку приладів і впровадження їх на підприємствах галузі нагороджений трьома медалями ВДНГ.
Помер у Москві 30 липня 1993 року. Похований на Преображенському кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «Золота Зірка» № 5695 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Медалі
Пам'ять[ред. | ред. код]
- І'мя Героя увековечено на пілоні пам'ятника учасникам Великої Вітчизняної війни у р.с. Чани (Чановський район Новосибірської області).
- В Чановськом краєзнавчому музеї оформлено стенд, присвячений П. Г. Яценко.
- В місті Новосибірськ його і'мя увічнено на Алеї Героїв біля Монумента Слави.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ Кемеровское высшее военное командное училище связи — Открытое Кемерово [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ЯЦЕНКО ПЕТР ГРИГОРЬЕВИЧ | Новосибирская Книга Памяти [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Герои Советского Союза — Законодательное Собрание Новосибирской области[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Яценко Пётр Григорьевич [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
|
| |||||||
