Ґоттфрід Фукс народився в Карлсруе. Розпочав виступи на футбольних полях у 1904 році у складі команди «Дюссельдорфер». У 1906 році перейшов до складу команди і свого рідного міста «Карлсруе СК», у складі якої грав до 1914 року, та став у 1910 році в її складі чемпіоном Німеччини.
У 1907 році Ґоттфрід Фукс дебютував у складі збірної Німеччини. У 1912 році він грав у її складі на Олімпійських іграх 1912 року, де провів 2 матчі. У матчі втішного турніру зі збірною Російської імперії Фукс відзначився 10 забитими м'ячами, що принесло йому звання кращого бомбардира олімпійського турніру. Усього у складі збірної футболіст зіграв 6 матчів, у яких відзначився 13 забитими м'ячами.
У 1914 році Фукс повернувся до виступів у складі клубу «Дюссельдорфер», проте невдовзі його мобілізували до німецької армії. Він брав участь у Першій світовій війні, нагороджений Залізним Хрестом.[2] Після війни продовжив грати у складі «Дюссельдорфера» до 1920 року.
Після приходу до влади нацистів у зв'язку з переслідуванням євреїв Ґоттфрід Фукс змушений був емігрувати до Канади, де й помер у 1972 році.
Німеччина
.svg){kind=small}
Чемпіон Німеччини (1):
